Why, Without You - Daniel Johnston

Why am I doin' here?

Why are you here too?

And what would life mean without you?

And why are you so beautiful?

Why do the stars shine bright?

And it ain’t even night

And what does a girl like you see in me?

And why are you so pretty?

Why?

Why?

Why did you do what you did?

Why you had a man

Now you have a kid?

And why do I ask such silly questions?

Why don’t I kill myself

Why don’t I kill myself

The time has come and I’ve learned all about you

Now that I’m alone I live without you

Without you I take the day-to-day of living in my life

But I guess you had your way you got him, you’re his wife

So goodbye!

I could have settled down and lived forever with you

Shared the same bed and have a dozen kids with you

With a swing in the backyard with plastic ducks

With a porch in the front yard with a mailbox with our name on it

But without you I can’t have any of these things

Without you I take the day-to-day of living in my life

But now I have to say I did want you for my wife

Why can’t I see the end

All I see is the beginning

Saying over and over in my mind

You once seemed like a possibility

Why do dreams like that die?

Why do I ask you why?

Black are the skies that once were blue

Why do I grieve over you?

Чому я тут роблю?

Чому ти теж тут?

А що б означало життя без тебе?

І чому ти така гарна?

Чому зірки яскраво сяють?

І це навіть не ніч

А що бачить у мені така дівчина, як ти?

І чому ти така гарна?

Чому?

Чому?

Чому ви зробили те, що зробили?

Чому у вас був чоловік

Тепер у вас є дитина?

І чому я задаю такі дурні запитання?

Чому б мені не вбити себе

Чому б мені не вбити себе

Настав час, і я дізнався про тебе все

Тепер, коли я один, я живу без тебе

Без вас я взявся за щоденне проживання в мого життя

Але я здогадуюсь, що ти по-своєму його дістав, ти його дружина

Тож до побачення!

Я міг би оселитися і жити вічно з тобою

Ділили одне ліжко і мали з вами дюжину дітей

З гойдалками на задньому дворі з пластиковими качками

З ганком у передньому дворі з поштовою скринькою з нашим ім’ям

Але без вас я не можу мати нічого з цього

Без вас я взявся за щоденне проживання в мого життя

Але тепер я мушу сказати, що я бажав, щоб ти була моєю дружиною

Чому я не бачу кінця

Усе, що я бачу, — це початок

Кажу знову й знову в думках

Колись ви здавалися можливістю

Чому вмирають такі сни?

Чому я запитую вас, чому?

Чорне небо, яке колись було блакитним

Чому я сумую за тобою?