Sutter's Mill - Dan Fogelberg

In the Spring of Forty-seven,

So the story, it is told,

Old John Sutter went to the mill site

Found a piece of shining gold.

Well, he took it to the city

Where the word, like wildfire, spread.

And old John Sutter soon came to wish he’d

Left that stone in the river bed.

For they came like herds of locusts

Every woman, child and man

In their lumbering Conestogas

They left their tracks upon the land.

Some would fail and some would prosper

Some would die and some would kill

Some would thank the Lord for their deliverance

And some would curse John Sutter’s Mill.

Well, they came from New York City,

And they came from Alabam'

With their dreams of finding fortunes

In this wild unsettled land.

Well, some fell prey to hostile arrows

As they tried to cross the plains.

And some were lost in the Rocky Mountains

With their hands froze to the reins.

Oh…

Well, some pushed on to California

And others stopped to take their rest.

And by the Spring of Eighteen-sixty

They had opened up the west.

And then the railroad came behind them

And the land was plowed and tamed,

When Old John Sutter went to meet his maker,

He’d not one penny to his name.

Oh…

And some would curse John Sutter’s Mill

Some men’s thirsts are never filled.

Навесні сорок сьомого,

Тож історію розповідають,

Старий Джон Саттер пішов на млин

Знайшов шматок сяючого золота.

Ну, він вів у місто

Звідки, мов пожежа, поширилося.

І старий Джон Саттер незабаром побажав цього

Залишив цей камінь у руслі річки.

Бо вони прийшли, як стада сарани

Кожна жінка, дитина і чоловік

У їхніх дерев’яних Conestogas

Вони залишили сліди на землі.

Хтось зазнає невдачі, а хтось процвітає

Хтось би помер, а хтось убив

Деякі подякували Господу за своє визволення

А дехто прокляв би Млин Джона Саттера.

Ну, вони приїхали з Нью-Йорка,

І вони прийшли з Алабаму

З їхніми мріями знайти долю

У цій дикій незаселеній землі.

Що ж, деякі стали жертвою ворожих стріл

Коли вони намагалися перетнути рівнину.

А деякі загубилися в Скелястих горах

Руки замерзли до поводка.

о...

Ну, дехто продовжив в Каліфорнію

А інші зупинялися, щоб відпочити.

А до весни вісімнадцятого шістдесятого

Вони відкрили захід.

А потім за ними прийшла залізниця

І земля була розорана і приручена,

Коли старий Джон Саттер пішов на зустріч зі своїм творцем,

Він не дав жодного пенні на своє ім’я.

о...

А дехто прокляв би Млин Джона Саттера

Деякі чоловіки ніколи не вгамовуються.