Mrs Carter - Dan Baker

The truth is but a bird

It’s just occurred to me

We mustn’t tie it down

With a tether

And clip it’s feathered wings

Let it move and let it fly

Never utter stilted lies

And undermine it

Or define it

Just pray that you can find

When you need to it descends

It’s words you cannot comprehend

Til later

When you’ve paid for it

You never should’ve waited

All this time

Behind the glow of the picture show

She doesn’t love this man

She’s just an actress

In a black dress

Now torn, forlorn

And draped across the backrest of an unfamiliar chair

And she flicks back her hair

For yet another lover

She is yet to uncover

Just dealer’s gram of proof

Of the lonely bird of truth

Freedom is 16 liquid ounces away

So dream all you must

But who’s self defeating feeling we trust

If you see what I see

The night is as real as it needs to be

Please Mrs Carter

Don’t let your daughters

See you like this

Your crystal cradle gleamed

As it floated down the stream

Old man fisher saved you and your sister

As truth it had foreseen

These people raised you well

Until you heard the steeple’s bell

You left to find your heaven

But you would have to pass through hell

The witch cursed your defiance

When you killed the tower’s giant

It took seed to thank the owl

For the king, he saw you well

You heard the whispers through the pine

The endless list of birdly chimes

You were stripped of all your anguish

When they gave to you their langauge

Dadadadadadada

Dadadadadadada

Dadadadadadada

Oh no, no

If my world is but a dream

Just a mundane movie scene

Then it’s about time that I climbed

Through the television screen

And shake the hand of the man

Who is writing all the lines

Abandoning the children

And toying with my time

Oh well your mind, he says your mind

You should’ve seen the signs

With every dollar you must spend

Well you can only make a dime

And well I suppose he makes some sense

Yes I know there are some dents

What of science?

What of maths?

What of death and love, romance?

It’s a chance that we’ve been given

To love and dance and drink more wine

So do what brings you peace

And let your tragedy shine, shine, shine, shine

So dream all you must

But who’s self defeating feeling we trust

If you see what I can see

The night is as real as it needs to be

Please Mrs Carter

Don’t let your daughters

See you like this

Правда але птах

Це просто спало на думку

Ми не повинні це зв’язувати

З прив’язкою

І підріжте йому крильця

Нехай воно рухається і хай воно літає

Ніколи не говоріть нахабної брехні

І підірвати його

Або визначте його

Просто моліться, щоб ви могли знайти

Коли вам потрібно, він опускається

Це слова, які ви не можете зрозуміти

До пізніше

Коли ви за це заплатили

Ви ніколи не повинні були чекати

Весь цей час

За сяйвом картини шоу

Вона не любить цього чоловіка

Вона просто актриса

У чорній сукні

Тепер розірваний, покинутий

І накинута на спинку незнайомого крісла

І вона відкидає назад волосся

Для ще одного коханця

Її ще належить розкрити

Просто докази дилера

Про самотнього птаха правди

Свобода знаходиться на відстані 16 рідких унцій

Тож мрійте про все, що вам потрібно

Але кому ми довіряємо

Якщо ви бачите те, що я бачу

Ніч така реальна наскільки вона має бути

Будь ласка, місіс Картер

Не дозволяйте своїм дочкам

Побачимося таким

Твоя кришталева колиска сяяла

Коли він плив за течією

Старий Фішер врятував вас і вашу сестру

Як правда це передбачалося

Ці люди добре вас виховали

Поки ви не почули дзвін шпиля

Ви пішли, щоб знайти своє небо

Але вам доведеться пройти через пекло

Відьма прокляла твою непокору

Коли ви вбили гіганта вежі

Знадобилося насіння, щоб подякувати сові

Для короля він добре вас бачив

Ти чув шепіт крізь сосну

Нескінченний список пташиних дзвонів

Ви були позбавлені всіх своїх мук

Коли вони дали тобі свою мову

Дадададададада

Дадададададада

Дадададададада

О ні, ні

Якщо мій світ — лише мрія

Просто звичайна кіносцена

Тоді настав час, щоб я піднявся

Через екран телевізора

І потисни руку чоловікові

Хто пише всі рядки

Відмова від дітей

І граю з моїм часом

Ну, твій розум, він каже, твій розум

Ви повинні були побачити знаки

З кожним доларом, який ви повинні витратити

Ви можете заробити лише копійки

І я припускаю, що він має певний сенс

Так, я знаю, що є деякі вм’ятини

Що з наукою?

А як щодо математики?

А як щодо смерті та кохання, романтики?

Це шанс, який нам дали

Любити, танцювати і пити більше вина

Тож робіть те, що приносить вам спокій

І нехай твоя трагедія світить, сяє, сяє, сяє

Тож мрійте про все, що вам потрібно

Але кому ми довіряємо

Якщо ви бачите те, що бачу я

Ніч така реальна наскільки вона має бути

Будь ласка, місіс Картер

Не дозволяйте своїм дочкам

Побачимося таким