Twa Corbies -

As I was walking all alone,

I heard two ravens cry and moan;

One said to the other did say o,

«Where shall we go and dine today o?»

«Up behind that old high dyke,

I know there lies a murdered knight;

And no one knows that he lies there o,

But his hawk, and his hound, and his lady fair o.»

«His hound is to the hunting gone,

His hawk to bring the wild-fowl home,

His lady loves another knight o,

So we may make our meal tonight o.»

«You will sit on his white thigh,

And I’ll peck out his bonny blue eye;

And with a lock of his golden hair o

We’ll fix our nest when it grows bare o.»

«Many a one for him does moan,

But no one knows where he is gone;

O’r his bones, where they are bare o,

The wind will blow for evermore o.»

Коли я гуляв сам,

Я чув, як два ворони плакали й стогнали;

Один сказав другому сказав о,

«Куди ми підемо пообідати сьогодні?»

«За цією старою високою дамбою,

Я знаю, що там лежить вбитий лицар;

І ніхто не знає, що він там лежить,

Але його яструб, і його собака, і його прекрасна дама.

«Його собака на полювання пішла,

Його яструб, щоб принести диких птахів додому,

Його леді любить іншого лицаря,

Тож ми можемо приготувати їжу сьогодні ввечері.»

«Ти сидітимеш на його білому стегні,

І я вилуплю його гарне блакитне око;

І з пасмом свого золотого волосся о

Ми полагодимо наше гніздо, коли воно оголиться.»

«Багато за нього стогне,

Але ніхто не знає, куди він пропав;

О його кістки, де вони голі,

Вітер віє вічно о».