The Sea Encompassing - Dagon

The frothing sea, a mistress cold

Her wrath runs deep, eternally brooding

Old and restless in her sleep

Awakens now as solid land shudders at its core

Some tell how, by nature’s hand, mankind could be no more

A wall as high as any rampart, fear as thick as fortress stones

Cowering in pathetic hiding

Tens of thousands die alone

Oh, morbid fascination, as I face a watery death

Edifice of living ocean defies the words of mortal breath

I see the breadth of terror, I see the depth of awe

I see our human wages all in the ocan’s maw

Oh, vindicated prophets, behold your doom and laugh

Onc realm of sharks and creeping things, anemones and eels

Expands the dark, the rippling rings undoing glass and steel

Uncharted force, a crushing blow, the deadliest caress

Our time was short, but now we know

How surf and tide can undo flesh

A wall as high as any rampart, fear as thick as fortress stones

Cowering in pathetic hiding

Tens of thousands die alone

Terrible, primeval power, might of man at once decried

In its wake, the flowing town leaves our corpses in the tide

Oh, morbid fascination, as I face a watery death

Edifice of living ocean defies the words of mortal breath

I see the breadth of terror, I see the depth of awe

I see our human wages all in the ocean’s maw

Oh, vindicated prophets, behold your doom and laugh

Indifferent, uncaring, the vast impartial sea

Amassing, descending

Cold waves encompass me

Indifferent, uncaring, the vast impartial sea

Amassing, descending

Cold waves encompass me

The sea encompassing

The sea encompassing you

Пінисте море, господарка холодна

Її гнів глибокий, вічно роздумуючи

Стара й неспокійна у сні

Прокидається зараз, коли тверда земля тремтить у своїй основі

Деякі розповідають, як рукою природи людства більше не може бути

Стіна висока, як будь-який вал, страх, товстий, як камені фортеці

Жалюгідно ховаючись

Десятки тисяч гинуть поодинці

Ох, хворобливе зачарування, коли я на очікує водяна смерть

Будівля живого океану кидає виклик словам смертного дихання

Я бачу широту жаху, я бачу глибину страху

Я бачу всю нашу людську заробітну плату в окановій пащі

О, виправдані пророки, подивіться на свою приреченість і смійтеся

Колишнє царство акул і плазунів, анемонів і вугрів

Розширює темряву, брижі кільця руйнують скло й сталь

Невідома сила, нищівний удар, найсмертоносніша ласка

Часу було мало, але тепер ми знаємо

Як прибій і приплив можуть знищити плоть

Стіна висока, як будь-який вал, страх, товстий, як камені фортеці

Жалюгідно ховаючись

Десятки тисяч гинуть поодинці

Страшна, первісна сила, могутність людини зразу засуджена

За своїм слідом течуче місто залишає наші трупи у припливі

Ох, хворобливе зачарування, коли я на очікує водяна смерть

Будівля живого океану кидає виклик словам смертного дихання

Я бачу широту жаху, я бачу глибину страху

Я бачу нашу людську заробітну плату в океані

О, виправдані пророки, подивіться на свою приреченість і смійтеся

Байдуже, безтурботне, безмежне безстороннє море

Наростаючий, низхідний

Холодні хвилі охоплюють мене

Байдуже, безтурботне, безмежне безстороннє море

Наростаючий, низхідний

Холодні хвилі охоплюють мене

Море охоплює

Тебе оточує море