Data Ghosts -

We’ve got 18 to life, we’ve got holes in our heads.

We’ve got ages of waiting and no cigarettes.

We’re like ghosts of the past, we’re like lights in the mist.

We’re the hum of the machine when back-up's fatalist.

And if I don’t break it then you won’t break it.

If I don’t break it then you won’t, Julianna.

I won’t fake it if you don’t fake it.

I won’t fade out if you don’t first.

On the bed, what you said, were you miles away

When you fractured my heart and left nothing to say?

And you talk in your sleep and you’re silent awake.

And the walls closing in don’t protect you from fate.

All was scattered and lost;

the decline of our age.

No regrets as we bled and we filed away.

In the body’s divorce luminescence was faint

And our tragedy wore us until we were vacant.

And if I don’t break it then you won’t break it.

If I don’t break it then you won’t, Julianna.

I won’t fake it if you don’t fake it.

I won’t fade out if you don’t first.

Rigor mortis kicked in and we started to fade;

We the dead we the dead in that halcyon state.

Like the storm in your head, like a gasp of the waves,

We were in and the dim light prepared us to break.

There’s no God looking in, there’s no more calm restraint,

Just the terror of watching the terror of age.

We the dead, we the dead, we will not chose our fate.

We’re not dead, we’re abandoned, we know we’re just vacant.

У нас є 18 до життя, у нас діри в головах.

Ми чекаємо багато років, а сигарет немає.

Ми як привиди минулого, ми як вогні в тумані.

Ми — гул машини, коли фаталіст резервного копіювання.

І якщо я не зламаю його, тоді ти не зламаєш його.

Якщо я не порушу це, тоді ти не зробиш, Джуліанно.

Я не підроблю це, якщо ви не підробите це.

Я не зникну, якщо не ти спочатку.

На ліжку, те, що ти сказав, ти був за милі

Коли ти розбив моє серце і не залишив нічого, щоб сказати?

І ви говорите уві сні, а наяву мовчите.

І стіни, що замикаються, не захищають від долі.

Усе було розкидано й загублено;

занепад нашого віку.

Жодного жалю, як ми спливли кров’ю і ми подали.

У розлученні тіла світіння було слабким

І наша трагедія втомила нас, поки ми не залишилися вакантними.

І якщо я не зламаю його, тоді ти не зламаєш його.

Якщо я не порушу це, тоді ти не зробиш, Джуліанно.

Я не підроблю це, якщо ви не підробите це.

Я не зникну, якщо не ти спочатку.

З’явилося трупне задубіння, і ми почали в’янути;

Ми мертві, ми мертві в цьому спокійному стані.

Як шторм у твоїй голові, як подих хвиль,

Ми були всередині, і тьмяне світло підготувало нас до розриву.

Немає Бога, що дивиться, Немає більше спокійної стриманості,

Просто жах спостерігати за жахом віку.

Ми мертві, ми мертві, ми не виберемо своєї долі.

Ми не мертві, ми покинуті, ми знаємо, що ми просто порожні.