Nicole - I Cugini Di Campagna

Ho sudato ed ho bruciato, tutti quanti i sogni miei;

ho diviso le mie scarpe, col tuo pane e gli anni tuoi.

Ho lottato ed ho gridato, tra la folla insieme a te;

quanti rischi ho mendicato, sotto il cielo di Mont-martre.

E Parigi, aveva l’alito del nome tuo

nel fango e sopra i marciapiedi di Pigalle.

Con la polvere gettata dentro gli occhi, io

cercavo solo un posto, a te vicino.

E vorrei poterti dire, lontana dove sei

che ti ho voluto un bene vero e grande da morire.

Nicole,

sei stata la mia prima poesia

la prima amica, della vita mia.

Oh Nicole, Nicole…

Oh Nicole, Nicole…

Quante notti ho progettato e fatto quadri insieme a te

e ho intrecciato le mie dita, sopra un libro di Prevert.

Ho rubato ed ho contato, le monete e le collane

con i lividi pagati per quel prezzo, insieme a te.

E la Senna trasportava, le ambizioni mie

tornava verso casa, ma io no.

Sotto i ponti, tra le sbarre o presso i crocevia

tossivo e ti venivo piùvicino.

E vorrei poter mentire e fingere, che tu

mi hai dato un bene vero e grande da morire.

Я пітніла і горіла, всі мої мрії;

Я поділився своїми черевиками з твоїм хлібом і твоїми роками.

Я бився і кричав, у натовпі з тобою;

скільки ризиків я благав під небом Мон-Мартра.

І в Парижі було дихання твого імені

в багнюці та на тротуарах Пігаля.

З пилом, кинутим мені в очі, я

Я просто шукав місце, недалеко від тебе.

І я хотів би сказати тобі, де ти там далеко

що я любив тебе правдиво й до смерті.

Ніколь,

ти був моїм першим віршем

перший друг мого життя.

Ой Ніколь, Ніколь...

Ой Ніколь, Ніколь...

Скільки ночей я створював і малював з вами

і я переплітав свої пальці над книжкою Преверт.

Я крав і рахував монети та намиста

з синцями, заплаченими за цю ціну, разом із вами.

І Сена несла мої амбіції

він повертався додому, а я ні.

Під мостами, між ґратами чи на перехрестях

Я закашлявся і підійшов ближче до тебе.

І я хотів би збрехати і вдавати, що ти

ти дав мені справжнє і велике добро, за яке я можу померти.