Moths - Cubbiebear

I let 'er back, wasn’t as easy as I thought it’d be

Solving thoughts of self-worth, getting over you

Feeling all these feet that I’m underneath

The words are coming about as easy as

My peace that it swallows in between

And I’m lost with she consuming my thoughts

Turning he to he is something I don’t need

Right, afraid of you, or afraid of me?

Aging the lesson, living in future’s worry

I could never see, so I’m allowed to question

And it’s not to leave us left guessing

I just wanna breath with a chest free of tension

Have an answer that defines the meaning

It’s hard to believe though right?

Honesty, now even the truth is hard to read

So we coop up afraid to speak and stay silent just be

'Cause anger follows the word we, and we don’t get

We try, look pathetic, regret that warmth or freeze

I’ll stand rejected these words infest

And now hurt is a cure, wings spread be free

And I’ll try to be

Sometimes I’m guessing the lessons learned

Are stretched in tethered seams, seems to stretch

Mixing up my thoughts, fuckin' up my speech

And the circle circle’s

Starts at the scene where you decide to leave

And I can’t pretend to not see if you’re right

Cause if I was you I guess, I would hate me

Yeah I felt like that way for like, I 'dunno, for a while, uh, I was like,

too busy trying to like, fix a thing, and keep it alive

This is why I step regardless of fate

I move from you, feeling sick and afraid

Foot at a time every day more empty

So I paint but everything bleeds gray

You want proof that I move from what I do

With every truth seen as excuse

What’s the use of blame?

Already bruised

And claimed everything that we went through

I’m out of pockets to hold this shame with

So sick of past and pain you keep placed in

So I mass mistakes and turn facing a grudge

That claim them, hoping it won’t hate it

But it’s a monster, it’s not solid

My hands go right through

So dark and abused, a shadow to hide promises

We used to hold on to

The only conviction that’s said so plain

Is against in defense of misjudged statements

Till we shake in rage you hold aim with a weight

To carry my name in

I’m making you look like a bad person, right?

Is that what you’d say?

I can’t feel guilty all the time

And there’s only so much I could take

So the stress made a space in old is a tell in the mirror

Only we don’t grow, just age to the point of defeat

And it shows, straining to speak but just don’t

As awful as I ever was

Hoping for hope, grabbing at air with stares so cold

And a person who crumbles in between holds

I sift through it looking for gold, but find, that I won’t

You know what?

That’s always like the weird part too, like when people break up

and it gets like, ugly and terrible.

Like how come they can’t just remember,

like when they met, they saw something beautiful in each other.

They found an attractive person they’re like, you know, 'I wanna find out more

about them, they seem incredible, they seem very nice, they seem…

blah blah blah' and you learn about that person.

Why’s it all have to get ugly?

Why can’t it just be remembered that, it started because you fuckin' liked

each other

This distance creates a space

We fill with fingers pointing cross-ways

And hold our hearts, pledging our side

So brave but afraid to step off base

Such a waste of air to fill words when

Our exhales that hope to help cure just hurt

And we search through what’s heard for comfort

But keep finding an ugly person

It’s pathetic, someone’s gotta say it

At this point, I’ve run out of guilt

Somewhere between my try and your pride

Free will has turned this to an easy kill

Mistakes are made at times, I’m not perfect

And worse shit you could even claim

But a better person forgives and moves on

Blame threads every glance that you make

I’m losing my will to care or be there, be alone

If the truth is mutual, I know, my silence is hell

where you told take note

Poke the bear beware the path you chose

Cause you my belly up

And I ought to know the same shot

I could show where you rot

I could push and prod till you fold

But I’m not I won’t

I could but I don’t

I hold that fault to my chest

One hand waving my best, drowning

Afraid of distance but let

The two of us left upset, stop shouting

Assuming a mess, the toll it takes to just rest

In peace each piece still counting

Ways to forget, unless it’s a win it’s just stress

In address to nothing amounting

So let’s just bet on downing each other again

Prep that poker face, push all in

You’re all verse to all of me, blood and skin

Who wins can say let’s just be friends

And flaunt it, other pretends to not lose face

Gives in, smiles that keep up in company

But never feel safe, neglects, reject, just blend in

Я відпустив, це було не так легко, як я думав

Вирішення думок про самооцінку, подолання вас

Відчуваючи всі ці ноги, під якими я перебуваю

Слова приходять так само легко, як

Мій спокій, який він ковтає між собою

І я розгубився, оскільки вона поглинає мої думки

Мені не потрібно звертатися до нього

Правда, боїться тебе чи боїться мене?

Старіння уроку, життя в турботах про майбутнє

Я ніколи не бачив, тому мені дозволено ставити запитання

І це не залишить нас здогадуватися

Я просто хочу дихати грудьми без напруги

Майте відповідь, яка визначає значення

У це важко повірити, чи не так?

Чесність, тепер навіть правду важко прочитати

Тож ми боїмося говорити й мовчати, просто бути

Тому що гнів слідує за словом ми, і ми не отримуємо

Ми намагаємось, виглядаємо жалюгідними, шкодуємо про це тепло або замерзаємо

Я буду відкинутий цими словами

І тепер біль – це ліки, розправте крила, будьте вільні

І я постараюся бути

Іноді я вгадую засвоєні уроки

Розтягнуті у зв’язаних швах, здається, що розтягуються

Змішує мої думки, псує мою мову

І коло кола

Починається зі сцени, звідки ви вирішуєте піти

І я не можу вдавати, що не розумію, чи ти правий

Тому що на вашому місці я б ненавидів себе

Так, я так відчував, я не знаю, якийсь час, е-е, я був таким,

надто зайнятий тим, щоб поставити лайк, виправити щось і зберегти його

Ось чому я крокую незалежно від долі

Я відходжу від тебе, відчуваючи нудоту та страх

Нога за разом з кожним днем ​​порожніша

Тож я малюю, але все стає сірим

Вам потрібен доказ того, що я відходжу від того, що роблю

Кожна правда сприймається як виправдання

Яка користь від звинувачень?

Вже в синцях

І заявляли про все, через що ми пройшли

У мене немає кишень, щоб тримати цю ганьбу

Так набридли минуле та біль, у якому ви постійно живете

Тож я роблю масу помилок і звертаюся до образи

Це вимагає їх, сподіваючись, що це не буде ненавидіти

Але це монстр, він не міцний

Мої руки проходять наскрізь

Такий темний і образливий, тінь, щоб приховати обіцянки

Ми звикли триматися

Єдине переконання, яке сказано так просто

Виступає проти на захист невірно оцінених заяв

Поки ми трусимося в люті, ти тримаєш приціл із вагою

Щоб винести моє ім’я

Я виглядаю поганою людиною, чи не так?

Це те, що ви б сказали?

Я не можу весь час почуватися винним

І стільки всього я міг би витримати

Тож стрес, який зробив простір у старому це відображення в дзеркалі

Тільки ми не ростемо, а старіємо до поразки

І це видно, напружується, щоб говорити, але просто не говорить

Такий жахливий, яким я ніколи не був

Сподіваючись на надію, хапаючи повітря такими холодними поглядами

І людина, яка руйнується між тим, тримається

Я переглядаю це в пошуках золота, але бачу, що не буду

Знаєш, що?

Це завжди дивна частина, коли люди розлучаються

і це стає потворним і жахливим.

Наприклад, чому вони не можуть просто згадати,

коли вони зустрілися, вони побачили щось прекрасне одне в одному.

Вони знайшли привабливу людину, на яку вони схожі, знаєте, «Я хочу дізнатися більше».

про них, вони здаються неймовірними, вони здаються дуже гарними, вони здаються...

бла-бла-бла, і ти дізнаєшся про цю людину.

Чому це все має стати потворним?

Чому це не можна просто запам’ятати, що це почалося тому, що тобі, біса, сподобалося

один одного

Ця відстань створює простір

Ми наповнюємо пальцями, спрямованими навхрест

І тримай наші серця, присягаючи на нашу сторону

Такий сміливий, але боїться зійти з бази

Така марна трата повітря на заповнення словами, коли

Наш видих, який сподівається допомогти вилікувати, просто шкодить

І ми шукаємо почуте для комфорту

Але продовжуйте знаходити потворну людину

Це жалюгідно, хтось має це сказати

На цей момент я позбувся відчуття провини

Десь між моєю спробою та твоєю гордістю

Свобода волі перетворила це на легке вбивство

Часом трапляються помилки, я не ідеальний

І навіть гірше лайно, на яке можна претендувати

Але краща людина прощає та йде далі

Звинувачуйте нитки в кожному своєму погляді

Я втрачаю бажання піклуватися або бути там, бути самотнім

Якщо правда взаємна, я знаю, моє мовчання це пекло

де ви сказали взяти до відома

Тикай ведмедя, остерігайся обраного шляху

Тому що ти мій живіт

І я повинен знати той самий удар

Я міг би показати, де ти гниєш

Я міг би штовхати та штовхати, доки ти не відмовишся

Але я не я не буду

Я міг би, але не роблю

Я тримаю цю провину в своїх грудях

Одна рука махає моїм найкращим, тонаючим

Боїться відстані, але дозволяє

Ми двоє засмучені, перестаньте кричати

Якщо припустити, що безлад, то витрати, які потрібно, щоб просто відпочити

У мирі, кожен шматок все ще враховується

Способи забути, якщо це не перемога, це просто стрес

У адресі ні до чого

Тож давайте просто зробимо ставку на те, щоб знову вбити один одного

Підготуй це покерне обличчя, іди ва-банк

Ти весь вірш для всього мене, кров і шкіра

Хто виграє, може сказати, що давайте просто дружити

І виставляйте напоказ, інші вдають, щоб не втратити обличчя

Піддається, посмішки, які тримаються в компанії

Але ніколи не відчувайте себе в безпеці, нехтуйте, відкидайте, просто зливайтеся