The Undead King - Crystal Eyes

There he stood before the black iron throne

Watching the dreadful creature of bone

On it’s fingers gleamed silver and gold

Fear battled greed, would his luck hold?

Long he stared at the fearsome dead king

Then he reached up for a golden ring

With flaring eye-sockets the king grabbed his hand

And spoke with a voice that was dry as sand:

«At last I’m awake, I’m finally free

The curse has been broken, shattered by thee

So, foolish mortal, thou dare to steal from me

For that thou shalt die, but undead thou’ll be

My servant for eternity»

«NO!!!»

Там він стояв перед троном із чорного заліза

Спостерігаючи за страшним створінням із кісток

На його пальцях блищали срібло й золото

Страх боровся із жадібністю, чи втримається його удача?

Він довго дивився на страшного мертвого короля

Потім він потягнувся за золотим кільцем

Король схопив його за руку

І сказав сухим, як пісок, голосом:

«Нарешті я прокинувся, я нарешті вільний

Прокляття було знято, розбито тобою

Отже, нерозумний смертний, ти смієшся вкрасти в мене

За це ти помреш, але залишишся неживим

Мій слуга навіки»

"НІ!!!"