Untitled #2 - Cruel Tie

I'll turn 24 in two weeks

and why am I afraid to live?

I still worry about the future and about the aging of my brain

how to learn to exist in the present?

how to not think about anything?

how to stop counting time and just live a simple life?

I hate November

I hate November

I hate its guts

I hate November

but it doesn't hate me

I've lived through the first chapter of my life

now I often think about the afterlife

or if anything makes sense

soon we'll have to move and abandon our first language

will we miss our hometown adventures?

I'm sure yeah

it's hard to write heartwarming songs in English for Russian people

I pass my tongue through the eye of a needle

and try to break the wall down

but it's impossible

that's why we're all gonna leave our hometown

I hate relocation

I hate adaptation

with all my heart

I hate the situation we're in

Через два тижні мені виповниться 24

і чому я боюся жити?

Я все ще переживаю про майбутнє і про старіння мого мозку

як навчитися існувати в сьогоденні?

як ні про що не думати?

як перестати рахувати час і просто жити простим життям?

Ненавиджу листопад

Ненавиджу листопад

Я ненавиджу його нутрощі

Ненавиджу листопад

але це мене не ненавидить

Я прожив перший розділ свого життя

тепер я часто думаю про потойбічне життя

або якщо щось має сенс

скоро нам доведеться переїхати й відмовитися від нашої першої мови

чи будемо ми сумувати за пригодами рідного міста?

Я впевнений, що так

важко писати душевні пісні англійською для росіян

Я пропускаю язик крізь вушко голки

і спробуйте зруйнувати стіну

але це неможливо

тому ми всі покинемо рідне місто

Я ненавиджу переїзд

Я ненавиджу адаптацію

всім серцем

Я ненавиджу ситуацію, в якій ми перебуваємо