Out of Time - Crucify Me Gently, Max Kovalenko

Time, the most valuable resource

That is wasted for nothing without remorse

Time is life, Time is death

The enemy we fight till (our) the last breath

The biggest misconception

That we think that there is plenty ahead

We are out of time

And you will realize this just before you are dead

Created for the highest purpose

We spend our lives in misery

Were we given our lifetime to waste it for nothing, for nothing?

Frustrated, guided by the inner animal instincts

Blindly wandering into nowhere through the lurid horizon

This crimson rain shall wash us all away

Doomed and sentenced we observe our lives pouring through our fractured hands

Sticky clods are rolling down across the curve of my own life

While turning into a decayed soil

This blackness reflects the essence of human existence

Innocent blood had been spilling for thousands of years, and now it is on our

own murderous hands

A stepping stone of man’s absurd existence

We are out of time

There was nothing before, there will be nothing after

There is no today, there is a dreadful disaster

Born to die, but doomed to live

This universe has no time for us to give

Час, найцінніший ресурс

Це марно витрачається без докорів сумління

Час — це життя, час  — смерть

Ворог, з яким ми боремося до (нашого) останнього подиху

Найбільша помилка

Що ми думаємо, що попереду багато

У нас не вистачає часу

І ви усвідомите це перед тим, як померти

Створений для найвищої мети

Ми проводимо своє життя в бідності

Невже нам далося наше життя, щоб витратити його дарма, дарма?

Розчарований, керований внутрішніми тваринними інстинктами

Сліпо блукаючи в нікуди крізь похмурий горизонт

Цей багряний дощ змиє нас усіх

Приречені й засуджені, ми спостерігаємо, як наше життя виливається через наші зламані руки

Липкі грудки котяться по кривій мого власного життя

Перетворяючись у гнійний ґрунт

Ця чорнота відображає суть людського існування

Невинна кров проливалася тисячі років, а тепер на нас

власними вбивчими руками

Сходинка абсурдного існування людини

У нас не вистачає часу

Раніше нічого не було, нічого не буде після

Немає сьогодні, є страшне лихо

Народжений, щоб померти, але приречений жити

У цьому всесвіті немає часу для нам надання