You Can Never Leave - Crooked Fingers

Blue eyes of fire, sweet desire is bitter torture

You are no fathers daughter

No man has this much to offer

Skin dark as sin, soft and when

We took cover from the rain and the thunder

Under stained glass we did slumber

Till the sun came out to blind us

Till we could not see anything

So we knew at once

We were meant to be

And we heard the Gods all rise and say

The love we made is no lie

And the 30 years of hopes and fears

Breathing down my neck

Such a sad sad thing I set you free

'Cuz I can’t get you back

You are fire, you are water

When you dance, it is torture

Maybe some night, by the gray light

Of the dull moon, we can meet

Tangled, entwined, we have climbed

We have wrangled, shiny sequence

Sparked and spangled

Our hearts are cuffed and mangled

We spent the night

By the side of the water

Passed the breakers and the markers

We swam out into the darkness

Till we could not feel the bottom

Till we could not feel anything

And the shoreline slowly drifted out fo reach

As the moon shone down and the ocean heaved

And darkness gave to light

And with 30 years of hopes and fears

Breathing down my neck

Such a sad sad thing I set you free

'Cuz I can’t get you back

You are fire, you are water

When you dance, it is torture

Maybe some day on the bottom

Of the ocean we can meet

Though we know if we do, we can never leave

'Cuz the moment that we turn away

The Gods will say

The love we made was a lie

Сині очі вогню, солодке бажання — гірка мука

Ти не батькова дочка

Жоден чоловік не може запропонувати стільки

Шкіра темна, як гріх, м’яка і коли

Ми заховалися від дощу та грому

Під вітражами ми спали

Поки сонце не вийшло, щоб засліпити нас

Поки ми нічого не бачили

Тож ми зрозуміли зразу

Ми мали бути такими

І ми чули, як усі боги піднялися й сказали

Любов, яку ми займалися — не брехня

І 30 років надій і страхів

Дихаю в шию

Так сумно, я звільнив вас

Тому що я не можу вас повернути

Ти вогонь, ти вода

Коли ви танцюєте, це катування

Можливо, якось уночі, при сірому світлі

Тупого місяця ми можемо зустрітися

Заплутані, переплетені, ми піднялися

У нас сперечана, блискуча послідовність

Іскрито і блискуче

Наші серця сковані та понівечені

Ми провели ніч

Біля води

Пройшов розривники та маркери

Ми випливли в темряву

Поки ми не відчули дна

Поки ми нічого не відчули

І берегова лінія повільно віддалялася

Коли світив місяць, а океан піднявся

І темрява віддала світлу

І з 30 роками надій і страхів

Дихаю в шию

Так сумно, я звільнив вас

Тому що я не можу вас повернути

Ти вогонь, ти вода

Коли ви танцюєте, це катування

Можливо, колись на дні

Про океан, який ми можемо зустріти

Хоча ми знаємо, як що зробимо, ми ніколи не зможемо піти

Тому що ми відвертаємось

Скажуть боги

Любов, яку ми зайняли, була брехнею