Karma Del Riscatto - Cripple Bastards

Questa è l’ombra della mia croce

E si espande a vista d’occhio

Sbavando scuro affronta il tempo

Poi darà un senso al male trascorso…

Hai deturpato anni di limpidezza

Troncato i passi di un eterno solo

Ma non dai un senso al male trascorso

Non rendi conto al vuoto che ti sovrasta…

Sono mani che si rafforzano incassando e sfregiando

Microtraumi che vietano il sorriso ai miei specchi

Guarda come mi hai ridotto — in cosa ricado ancora

Continuo a rialzarmi e ferire a caso anche morendo

A pezzi, senza te

Un elastico tenuto in tiro sotto marziali ginocchiate inferte

Un bambino sempre chiuso al buio — dall’angoscia scalcia contro cosa?

Immortalità è reagire al pungolo dell’esaurimento

E far vedere a chi aveva vinto che il traguardo non era lì…

Contro la tecnica del non voler mai dare risposte

Contro il murare nel ghiaccio ogni mia attenzione

Contro l’acidità del mondo-fuori a cui ti allinei

Patibolo dove finisci con chi esercita su di te

Dietro alla durezza del tuo rapportarti

Quel ritmo bulimico che non sai scansare…

Castrato a fuoco mi hai pressato a terra

Ma ora chi va avanti e chi annega qui?

ORA CHI VA AVANTI E CHI ANNEGA QUI?

(x 4)

Questa è l’ombra della tua croce

Da un esile cero sempre sottovento

Nel suo restringersi perde diottrie

Rattoppata in vano da due fondi in vetro.

Hai deturpato anni di limpidezza

Troncato i passi di un eterno solo

Ma non dai un senso al male trascorso

Non rendi conto al vuoto che ti sovrasta…

(contemplo ulcere che si dilatano, autoimmuni)

Stritolato dall’infierire della tensione psichica

Ma i lineamenti che plasma tanta ingiustizia

Consacrano il mito della vendicatività

«REDEMPTION KARMA»

Here’s the shadow of my cross

Rolling as far as the eye can see

Smudging darkness to face time

Then it’ll make some sense of past evil …

You’ve defaced years of purity

Slashing the steps of who has been alone forever

But you give no meaning to past evil

You don’t give account to the emptiness above you …

Hands give each other strength as they take and scar

Microtraumas that want no smiles in my mirrors

Look what you’ve done to me — down again

I keep getting up and lash out even as I die

Shattered, without you

Elastic pulled taut as knees kick in killer blows

A child always shut in the dark — kicking out at what in anguish?

Immortality means reacting to the spur of exhaustion

Showing the winner that the finishing line was somewhere else …

Against the tactic of giving no replies

Against the walling in ice of all my gestures

Against the acidity of the world-outside of which you stand

The gallows where you end up with those who influence you

Behind the hard manner you have

The bulimic pace you can’t shrug off …

I’m fire-castrated as you press me to the ground

But now who goes on and who drowns here?

NOW WHO GOES ON AND WHO DROWNS HERE?

(

Here’s the shadow of your cross

From a slim candle that’s always downwind

Losing dioptres as it narrows

Patched in vain between two glass layers …

You’ve defaced years of purity

Slashing the steps of the only everlasting

But you give no meaning to past evil

You don’t give account to the emptiness above you …

(I contemplate autoimmune gaping ulcers)

Throttled by the pressure of mental tension

But the features that so much injustice is shaping

Consecrate the myth of vengeance

Це тінь мого хреста

І це помітно розширюється

Слини темні обличчя час

Тоді це осмислить минуле зло...

Ви зіпсували роки ясності

Усічені кроки вічного лише

Але ви не розумієте минулого зла

Ти не усвідомлюєш, яка порожнеча нависає над тобою...

Це руки, які зміцнюються за рахунок отримання готівки та утворення рубців

Мікротравми, які забороняють посміхатися з моїх дзеркал

Подивися, як ти мене зробив — у що я ще впадаю

Я продовжую вставати й боляче випадково навіть вмирати

На шматки, без тебе

Гумка, що тримається на місці під бойовими колінами

Дитина завжди закрита в темряві - від муки б'ється в що?

Безсмертя реагує на збудження виснаження

І показати тим, хто переміг, що фінішу не було...

Проти техніки ніколи не давати відповіді

Проти блокування в льоду кожна моя увага

Проти кислотності зовнішнього світу, з яким ви приєднуєтеся

Шибениця, де ви потрапляєте разом із тим, хто вправляється на вас

За жорсткістю ваших стосунків

Той булімічний ритм, якого не уникнути...

Кастрований вогнем ти притис мене до землі

Але тепер хто йде далі і хто тут тоне?

ТЕПЕР ХТО ЙДЕ НАПЕРЕД І ХТО ТУТ ВТОПЕ?

(x 4)

Це тінь твого хреста

Від тонкої свічки завжди за вітром

Зменшуючи, він втрачає діоптрії

Залатоване у відділенні двома скляними днищами.

Ви зіпсували роки ясності

Усічені кроки вічного лише

Але ви не розумієте минулого зла

Ти не усвідомлюєш, яка порожнеча нависає над тобою...

(Я думаю про виразки, які розширюються, аутоімунні)

Розчавлений шаленим душевним напруженням

Але риси, які формують стільки несправедливості

Вони освячують міф про мстивість

«КАРМА ВИКУПУВАННЯ»

Ось тінь мого хреста

Котить, наскільки сягає око

Розмазування темряви, щоб зустріти час

Тоді це матиме деякий сенс минулого зла...

Ви зіпсували роки чистоти

Рубаючи кроки того, хто назавжди залишився один

Але ви не надаєте значення минулому злу

Ви не даєте рахунку порожнечі над собою...

Руки дають один одному силу, оскільки беруть і шрамують

Мікротравми, які не хочуть посмішок у дзеркалах

Подивися, що ти зробив зі мною - знову вниз

Я продовжую вставати й кидатися, навіть коли вмираю

Розбитий, без тебе

Гумка натягнута, коли коліна б'ються у вбивчих ударах

Дитина завжди зачиняється в темряві - вибиває на що в тузі?

Безсмертя означає реагувати на прискорене виснаження

Показати переможцю, що фінішна лінія десь в іншому місці…

Проти тактики не давати відповіді

Проти муру в льоду всіх моїх жестів

Проти кислотності світу-за межами якого ви стоїте

Шибениця, де ви потрапляєте з тими, хто впливає на вас

За своєю жорсткою манерою

Булімічний темп, від якого неможливо відмовитися...

Я кастрований вогнем, коли ти притискаєш мене до землі

Але хто тепер іде і хто тут тоне?

ХТО ЗАРАЗ ЙДЕ І ХТО ТУТ ВТОПЕ?

(

Ось тінь твого хреста

Від тонкої свічки, яка завжди за вітром

Втрата діоптрії у міру її звуження

Даремно залатаний між двома шарами скла…

Ви зіпсували роки чистоти

Рубаючи кроки єдиного вічного

Але ви не надаєте значення минулому злу

Ви не даєте рахунку порожнечі над собою...

(Я думаю про аутоімунні зяючі виразки)

Придушений тиском психічної напруги

Але риси, які формує стільки несправедливості

Освятіть міф про помсту