Major General Despair - Crass

We’re looking for a better world, but what do we see?

Just hatred, poverty, aggression, misery

So much money spent on war

When three quarters of the world is so helplessly poor

Major General Despair sits at his desk, planning a new mode of attack

He’s quite unconcerned about chance or risk

The Major General’s a hard nut to crack

Oh yes, he designs a cruise missile, tactically sound, operationally OK

While the starving crawl onto the deathpile

They can’t avoid their fate another day

Attack on the mind, but he calls it defence

But I ask you again who’s it for?

Do the starving millions who don’t stand a chance

Hope to benefit by his stupid war?

Babies crippled with hunger before they could walk

Mothers with dry breasts cry dry tears

And meanwhile Major General Despair gives a talk

On increasing the war budget over the years

How can they do it, these men of steel

How can they plot destruction, pain?

Is it the only way they can feel

By killing again and again?

Is it some part of themselves that has died

That permits them to plan as they do?

Or is it us that is dead, do we simply hide

From the responsibility to stop what they do?

There’s so many of us, yet we let them have their way

As this moment they’re plotting and planning

We’ve got to rise up to take their power away

To save the world that they’re ruining

They’re destroying the world with their maggot-filled heads

Death, pain and mutilation

They’ve got the responsibility of millions of dead

Yet they’re still bent on destruction

The generals and politicians who advocate war

Should be made to wade in the truth of it

They should spend sleepless nights shivering with fear

And by day time should crawl in the deathpit

They’ll find the truth of what they’ve done there

Festering corpses they and their kind made

Eyeless skulls that endlessly stare

Having seen the truth of military trade

The earth was our home, the wind and the air

The blue sky, the grass and the trees

But these masters of war, what do they care?

Only sentiments, these

It’s our world but through violence they took it away

Took dignity, happiness, pride

They took all the colours and changed them to grey

With the bodies of millions that died

They destroy real meaning through their stupid games

Make life a trial of fear

They destroy what values we have with their aims

Make us feel it’s wrong if we care

Well, we do care, it’s our home they’ve been at it too long

If it’s a fight they want, it’s beginning

Throughout history, we’ve been expected to sing their tired song

But now it’s OUR turn to lead the singing

Fight war, not wars, make peace, not war

Fight war, not wars, we know you’ve heard it before

Fight war, not wars, make peace, not war

Fight war, not wars, make love, not war

1−2-3−4 we don’t want your fucking war

Ми шукаємо кращого світу, але що ми бачимо?

Просто ненависть, бідність, агресія, нещастя

Так багато грошей витрачено на війну

Коли три чверті світу так безпорадно бідні

Генерал-майор Розпач сидить за столом і планує новий режим атаки

Його абсолютно байдуже ні шанси, ні ризик

Генерал-майор — твердий горіх

Так, він проектує крилату ракету, тактично обґрунтовану, оперативну

Поки голодні заповзають на купу смерті

Вони не можуть уникнути своєї долі іншого дня

Напад на розум, але він називає це захистом

Але я ще раз запитую, для кого це ?

Зробіть голодні мільйони, у яких немає  шансів

Сподіваєтеся отримати вигоду від його дурної війни?

Немовлята калічилися від голоду, перш ніж могли ходити

Матері з сухими грудьми плачуть сухими сльозами

А тим часом генерал-майор Розпач виголошує промову

Про збільшення бюджету війни протягом багатьох років

Як вони можуть це зробити, ці сталеві люди

Як вони можуть планувати руйнування, біль?

Чи є єдиний спосіб, який вони можуть відчувати

Вбиваючи знову і знову?

Чи померла якась частина їх самих

Це дозволяє їм планувати так, як вони?

Або це ми загинули, ми просто ховаємося

Від відповідальності припинити те, що вони роблять?

Нас так багато, але ми дозволяємо їм йти по-своєму

У цей момент вони планують і планують

Ми повинні піднятися, щоб забрати їхню владу

Щоб врятувати світ, який вони руйнують

Вони руйнують світ своїми головами, наповненими опаришами

Смерть, біль і каліцтва

Вони несуть відповідальність за мільйони загиблих

Проте вони все ще прагнуть знищення

Генерали та політики, які виступають за війну

Треба змусити вникнути в правду про це

Вони повинні проводити безсонні ночі, тремтячи від страху

А вдень має залізти в смертельну яму

Там вони дізнаються правду про те, що вони зробили

Гнійні трупи робили вони і їм подібні

Безокі черепа, які безкінечно дивляться

Побачивши правду про військову торгівлю

Земля була нашим домом, вітер і повітря

Синє небо, трава і дерева

Але що їм цікавить цих майстрів війни?

Тільки сентименти, ці

Це наш світ, але насильством вони його забрали

Взяли гідність, щастя, гордість

Вони взяли всі кольори та змінили їх на сірі

З тілами мільйонів загиблих

Вони руйнують справжній сенс своїми дурними іграми

Зробіть життя випробуванням страху

Своїми цілями вони руйнують наші цінності

Змусьте нас відчути, що це неправильно, якщо нам не байдуже

Ну, ми дбаємо, це наш дім, вони там занадто довго

Якщо це боротьбу, яку вони хочуть, вона починається

Протягом усієї історії від нас чекали, що ми співаємо їхню втомлену пісню

Але тепер НАША черга керувати співом

Боріться з війною, а не війною, укладайте мир, а не війну

Боріться з війною, а не з війною, ми знаємо, що ви чули про це раніше

Боріться з війною, а не війною, укладайте мир, а не війну

Боріться з війною, а не війною, займайтеся любов’ю, а не війною

1−2-3−4 ми не хочемо вашої бісаної війни