The Ground Surrenders - Craft

Awakened in a world of triviality.

Nothing’s what it could never be.

Our minds tend to wander and lose themselves in agony.

Born in the last place were we’d ever hoped to be.

Lost in hell we are dreaming of places out of reach;

of worlds unharmed by

humankind’s reality.

Is there no way for our souls to be free?

Like a sign of pressing urgency, the ground below our feet surrenders.

The air slowly suffocates our lungs.

The sky is caving in.

Fight, die for the chance to be free of the warden of the world’s decree.

Moderate godlessness?

Not likely.

Прокинувшись у світі тривіальності.

Ніщо не є тим, чого ніколи не може бути.

Наш розум має тенденцію блукати й губитися в агонії.

Народилися в останньому місці, де ми коли-небудь сподівалися бути.

Загублені в пеклі, ми мріємо про недоступні місця;

неушкоджених світів

реальність людства.

Хіба не існує способу, щоб наші душі були вільними?

Як знак невідкладної невідкладності, земля під нашими ногами здається.

Повітря повільно душить наші легені.

Небо провалюється.

Боріться, вмирайте за шанс звільнитися від доглядача світового указу.

Помірне безбожність?

Не схоже.