Palast aus Glas - Cr7z

Ich und sie bestimmen die Silben der Stücke

Ihr bestimmt den Sinn, bitte zwingt mich nicht dazu, mich zu binden

Hier drinnen ist es zu windig, ich würde mich nicht mehr finden wenn es mich

mitnimmt

Die Stille ist wichtig, ich will nicht erzürnen

Gestirne in Winkeln ausgerichtet auf die verlassene Straße

Als Kind geträumt, heut' ist sie wahrhaftig da

Ihr findet mich entlang ihrer Felder ihrer Alleen

Mit den vergilbten Blättern legt sie nieder, rund um den Palast aus Glas

Seid ihr bereit dafür?

Darf ich euch weiter führ'n?

Oder bleibt ihr hier, wie auch immer, am Ende sind wir am gleichen Ziel

Was ich schraffier' mit dem Bleistift auf dem Papier

Ist nur Kunst, Kunst und ein Bild, das ihr leider nur schwarz weiß kapiert

Gesteht es euch ein, ihr verliert mit dem Alter die Farbe

Alle sagen, schau in die Zukunft, das Vergangene war mal

Und kehrt nie mehr heim ins Hier und Jetzt

Weil für mich die Zeit nicht existiert, werd' ich mehr als leicht verwirrt

eingeschätzt

C R Megaburst, birth of the seven Zirkelzug

Auf x-beliebigen Stellen des Planeten, Wirbelsturm

Flutwelle, Flächenbrand, Erderschütterung, immer mit der Ruhe

Volle Konzentration auf den Zirkumpunkt

Die Wirkung kommt nach einer Viertelstunde

Ungefähr so, als ob du dir in 'nem Taschentuch klein gestampfte Pillen bombst

Ich hab' mir auch den Virus eingefangen, der, der gespeist wird durch Angst

Der der uns weis macht, wir hätten keine Chance, Irrtum!

Nichts wirft mich aus der Bahn trotz dem widrigen Umstand

Wurde die Sieben für mich mehr als nur eine Zahl (Nummer)

Egal, die Cypher ist gestartet, ich lenk' den Strahl in den Brustkorb

Ihr beginnt zu pumpen, ich beginne mit dem Umformen

Wie viel Druck auch entsteht, ich nutz' ihn zu meinem Vorteil

Fälle kein Urteil!

Ich bin allein eins mit allem

Zum Beispiel mit Sprache, alles wird ein advanced, Vielfältigkeit macht

Geisteskrank

Nein, mich macht sie einzigartig leistungsstark

Ich und sie bestimmen die Silben der Stücke

Ihr bestimmt den Sinn, bitte zwingt mich nicht dazu, mich zu binden

Hier drinnen ist es zu windig, ich würde mich nicht mehr finden

Wenn es mich mitnimmt, die Stille ist wichtig, ich will nicht erzürnen

Gestirne in Winkeln ausgerichtet auf die verlassene Straße

Als Kind geträumt, heut' ist sie wahrhaftig da

Ihr findet mich entlang ihrer Felder, ihrer Alleen

Mit den vergilbten Blättern legt sie nieder, rund um den Palast aus Glas

Sogleich dem Glitzern beim Blinzeln das Licht in den Prismen

Das in sich Versinken ist mein Schutz vor dem Irrsinn des Systems

Ich spinn' nicht, ich klick' nicht auf den Mist im Internet

Und spinn' dann wie Windmühlen

Ich hab' begriffen, dass ich auch Yin bin

Immer den himmlischen Sphären hinterher, aber niemals vergessen

Das es Kinder gibt, die sich mir an die Fersen heften

Die schrien um mehr zu Essen, doch Sieben war schwer beschäftigt

Damit sein eigenes Leid auf dem Berg des Westens lindern

Der Winter zerrte an Kräften, der letzte Sommer noch mehr

Aber jetzt ist es endlich für 'nen Moment still

Ich hab' gelernt sie zu schätzen, all die Werke von Hess

Blutlinien ziehen sich ziemlich merklich durch die menschlichen Skelette

Voraussichtlich mehr als ich erstmal erkenne, tief in den Knochen

Gibt es noch Hoffnung, denk' nicht, ich wär schon am Ende

Mein Gebiet ist die trock’ne Erkenntnis und das Gießen von gebrochenen Rillen

In Stein der innerste Kreis schließt sich, ich bild' mir nichts ein

Du willst einen Streit, 'ne Debatte über falsch und richtig

Alter, fick dich, meine Welt lässt dich in gähnende Leere

Konzeptlos fallen und steigen, du bist 'ne Feder im Wind

Du stehst nur für dich, angenehmer ist, du lehnst dich zurück

Der Tsunami da hinten lässt dich paralysiert und starr

Er ist schon viel zu nah, ich bin der, der dich zieht am Arm

C R Seven Z Seven, sieh’s, mein Rap passiert im Schlaf

Das hier ist wahr und soviel mehr als nur Musik zum Spaß

Ich und sie bestimmen die Silben der Stücke

Ihr bestimmt den Sinn, bitte zwingt mich nicht dazu, mich zu binden

Hier drinnen ist es zu windig, ich würde mich nicht mehr finden

Wenn es mich mitnimmt, die Stille ist wichtig, ich will nicht erzürnen

Gestirne in Winkeln ausgerichtet auf die verlassene Straße

Als Kind geträumt, heut' ist sie wahrhaftig da

Ihr findet mich entlang ihrer Felder, ihrer Alleen

Mit den vergilbten Blättern legt sie nieder, rund um den Palast aus Glas

30 Tage mal sechs und das Biest ist entfesselt

Vorher war es in mir und jetzt hab' ich es hier an der Kette

MCs, die Contests sind vorbei, es ist mittlerweile mehr als Musik

Mehr als auf Beats zu rappen um zu zeigen, wie sehr man der Chef ist

Bei mir passiert es auch zufällig, manchmal find' ich es stressig

Aber wenn’s fließt, fließt es, Chi ist schließlich unermesslich

Es pumpt in den Speakern, zuhause ist mein Dojo

Die Rollos sind kaputt, aber Licht hab' ich genug

Ich glaub' du checkst das

Im Dunkeln tief in mich versunken vor dem Textblatt

Nur 'ne Kerze am brennen, schwarzer Tee und massig Black Cats

Hier drinnen bin ich mir sicher, draußen kommt dann die Skepsis

Das ist menschlich, ich bin für die Schatten nicht unempfänglich

Abgekapselt mit Absicht, ich habe nicht mal Freunde

Nein, ich bin kein Arschloch, es ist einfach so, weil ich das wollte

Und komm mir nicht mit Mitleid, ich bin selber dran Schuld

Man kann sich nicht immer selber helfen, na logo, aber der Punkt ist der:

Ich warte auf mit einem Novum

Was momentan in mir passiert, ist, als würde ich dem Teufel zuvor kommen

Es ist so seltsam, dass ich froh bin

Aber so wie sich das Chaos um mich dreht ist der Endkampf keine Bedrohung

Ich bin pro, pro für euch und pro Produktivität und Inspiration

3 Personen, die mich lieben, von einer wurd' ich gebor’n

Tausend Hörer, die Dunkelziffer Millionen

Aufgehört, macht euch keine Sorgen, ich leb' nicht in Ungewissheit

Seitdem ich auf dem Planet bin, geht etwas in mir vor

Und jetzt komm mir nicht mit Genetik, es geht hier um meinen Core

Den Kern meiner Seele, die Konstellation da oben

Zornige Dämonen und Wesen, die mich umhüllen wie 'n Kokon

Das Wechselspiel zwischen fake und real öffnete das Tor

Des exzessiven Existieren und den Zugang

In den absolute Stille Sektor, indem ich ihm gegenüber stehe

Auge in Auge mit den mir befohlenen Überwesen

Fängt man an zu diskutieren, hat man verloren

Akzeptiert man die Furcht, hat man eventuell eine Chance

Es ist nicht ganz dasselbe, wie in einen Spiegel seh’n

Es ist mehr wie Ertrinken, mehr wie ständig in die unendliche Tiefe geh’n

Und sich letztlich zu finden an einem düsteren Ort

Und obwohl es dort so trüb ist, fühlt man sich wirklich geborgen

Ich streckte die Arme aus und zog mich mir entgegen

Sah in das Zwielicht, verlor das Bewusstsein und checkte, dass es nie zu spät

ist

Ich und sie bestimmen die Silben der Stücke

Ihr bestimmt den Sinn, bitte zwingt mich nicht dazu, mich zu binden

Hier drinnen ist es zu windig, ich würde mich nicht mehr finden

Wenn es mich mitnimmt, die Stille ist wichtig, ich will nicht erzürnen

Gestirne in Winkeln ausgerichtet auf die verlassene Straße

Als Kind geträumt, heut' ist sie wahrhaftig da

Ihr findet mich entlang ihrer Felder, ihrer Alleen

Mit den vergilbten Blättern legt sie nieder, rund um den Palast aus Glas

Ми з нею визначаємо склади творів

Ви диктуєте сенс, будь ласка, не змушуйте мене зв’язувати

Тут надто вітряно, я б не знайшов себе, якби це був я

забирає

Тиша важлива, я не хочу злитися

Зірки, вирівняні під кутами на безлюдній дорозі

Мріяний у дитинстві, сьогодні він дійсно тут

Ви знайдете мене на їхніх полях, на їхніх алеях

Пожовклим листям вона лягає, навколо палацу скляного

Ви готові до цього?

Можна вести вас далі?

Або ти залишаєшся тут, але врешті-решт ми в одному місці

Що я штрихую олівцем на папері

Це просто мистецтво, мистецтво і картинка, яку ти, на жаль, розумієш лише чорно-білою

Зізнайтеся, з віком ви втрачаєте колір

Всі кажуть, дивіться в майбутнє, минуле пішло

І ніколи не повертається додому, тут і зараз

Оскільки час для мене не існує, я трохи заплутався

оцінюється

C R Megaburst, народження семи кругових ходів

Будь-де на планеті, ураган

Цунамі, пожежа, землетрус, спокійно

Повна концентрація на обставині

Ефект настає через чверть години

Ніби пігулки бомбардування в носовій хустці

Я також підхопив вірус, той, що живиться страхом

Той, хто змушує нас вірити, що у нас немає шансів, помиляється!

Ніщо не збиває мене з курсу, незважаючи на несприятливі обставини

Сім стало для мене не просто числом

У будь-якому випадку, Сайфер запущено, я спрямую промінь у скриню

Ви починаєте качати, я починаю перекроювати

Незалежно від того, який тиск є, я використовую його на свою користь

Не судіть!

Я один з усім

Наприклад, з мовою все стає передовим, різноманітність робить це

божевільний

Ні, це робить мене винятково могутнім

Ми з нею визначаємо склади творів

Ви диктуєте сенс, будь ласка, не змушуйте мене зв’язувати

Тут надто вітряно, я б більше не знайшов себе

Якщо мене забере, тиша важлива, я не хочу злитися

Зірки, вирівняні під кутами на безлюдній дорозі

Мріяний у дитинстві, сьогодні він дійсно тут

Ви знайдете мене на їхніх полях, на їхніх алеях

Пожовклим листям вона лягає, навколо палацу скляного

Миттєве мерехтіння при миготінні світла в призмах

Втрата себе - це мій захист від божевілля системи

Я не божевільний, я не клацаю лайно в Інтернеті

А потім крутяться, як вітряки

Я зрозумів, що я теж Інь

Завжди ганяючись за небесними сферами, але ніколи не забуваючи

Що за мною йдуть діти

Вони вимагали ще їжі, але Сьома була зайнята

Щоб полегшити власні страждання на горі заходу

Зима тягнула з сил, минуле літо ще більше

Але тепер нарешті на мить затихло

Я навчився цінувати всі роботи Гесса

Кровні лінії досить помітно проходять по людських скелетах

Напевно, більше, ніж я усвідомлюю спочатку, глибоко в кістках

Чи є ще надія, не думайте, що я вже закінчив

Моя територія - це сухі знання та лиття битих канавок

В камені замикається найглибше коло, я нічого не уявляю

Вам потрібна бійка, дебати про добро і зло

Чувак, до біса, мій світ залишає тебе в порожнечі

Падай і піднімайся без поняття, ти перо на вітрі

Стоїш тільки за себе, приємніше, якщо відкинешся назад

Цунамі там залишає вас паралізованим і замороженим

Він уже надто близько, я тягну тебе за руку

C R Seven Z Seven бач, мій реп відбувається уві сні

Це правда, і це набагато більше, ніж просто музика для розваги

Ми з нею визначаємо склади творів

Ви диктуєте сенс, будь ласка, не змушуйте мене зв’язувати

Тут надто вітряно, я б більше не знайшов себе

Якщо мене забере, тиша важлива, я не хочу злитися

Зірки, вирівняні під кутами на безлюдній дорозі

Мріяний у дитинстві, сьогодні він дійсно тут

Ви знайдете мене на їхніх полях, на їхніх алеях

Пожовклим листям вона лягає, навколо палацу скляного

30 днів, помножених на шість, і звір виходить на волю

Раніше воно було в мені, а тепер у мене тут на ланцюжку

MCs, конкурси закінчилися, тепер це більше, ніж музика

Більше ніж реп під ритми, щоб показати, який ти бос

Це також трапляється зі мною випадково, іноді я вважаю це стресом

Але коли тече, то тече, адже чі незмірний

Колонки качають, моє додзьо вдома

Жалюзі зламані, але мені достатньо світла

Я думаю, ви це перевірите

Заглибився в себе в пітьму перед ліричним аркушем

Просто палаюча свічка, чорний чай і багато чорних котів

Всередині я впевнений, зовні тоді буде скептицизм

Це по-людськи, я непроникний для тіней

Навмисне мовчи, у мене навіть друзів немає

Ні, я не мудак, це просто тому, що я так хотів

І не жалійте мене, я сама винна

Ви не завжди можете допомогти собі, ну, але суть ось у чому:

Я придумую новинку

Те, що зараз відбувається всередині мене, ніби я випереджаю диявола

Це так дивно, що я рада

Але незважаючи на те, як хаос крутиться навколо мене, фінальний бій не становить загрози

Я професіонал, профі для вас і за продуктивність і натхнення

3 людини, які люблять мене, я народився від одного

Тисяча слухачів, кількість незареєстрованих випадків обчислюється мільйонами

Перестань, не хвилюйся, я не живу в невизначеності

Відколи я на планеті, всередині мене щось відбувається

А тепер не чіпайте мене генетикою, це про мій стрижень

Ядро моєї душі, сузір'я вгорі

Розлючені демони та істоти, що огортають мене, як кокон

Взаємодія між фальшивим і справжнім відкрила двері

Надмірне існування та доступ

В абсолютний тихий сектор, ставши навпроти

Віч-на-віч із суперістотами, якими я керую

Якщо ви починаєте дискутувати, ви програли

Якщо ви приймете страх, у вас може бути шанс

Це не зовсім те саме, що дивитися в дзеркало

Це скоріше тонути, скоріше йти в безмежні глибини постійно

І нарешті опинилися в темному місці

І хоч там така хмарність, справді почуваєшся в безпеці

Я простягнув руки і підтягнувся до себе

Подивився в сутінки, втратив свідомість і переконався, що ніколи не пізно

є

Ми з нею визначаємо склади творів

Ви диктуєте сенс, будь ласка, не змушуйте мене зв’язувати

Тут надто вітряно, я б більше не знайшов себе

Якщо мене забере, тиша важлива, я не хочу злитися

Зірки, вирівняні під кутами на безлюдній дорозі

Мріяний у дитинстві, сьогодні він дійсно тут

Ви знайдете мене на їхніх полях, на їхніх алеях

Пожовклим листям вона лягає, навколо палацу скляного