Sword Symphony - Countess

In the great hall of the king

Suddenly an old stranger strode

A blue cloak, a grey beard

In the tree he planted the sword

The man who could pull the blade

Free from the mighty ancient trunk

To this hero the weapon would belong

Invincibility upon him bestowed

Many warriors in the king’s hall

Forcefully tried to take the sword

But the only man who succeeded

Was Sigmund, as the god intended

Soon the sword become the cause

Of bloody betrayel among kinsmen

By a lying coward’s schemes

The sword of Volsung’s son stolen

Treacherous Siggeir killed Volsung

Left Sigmund and his brothers to die

Sigmund alone survived the ordeal

And years lived as a wolf in the wood

His twin sister, bound to the traitor

Took fate in her hands by magic

And bore a son to her twin brother

To avenge her siblings and father

Sigmund at last came out of the wood

With his son to exact revenge

The sword returned to his hands

The divine blade struck down his foes

Long hard travels and bitter feuds

Eventful was the life of Sigmund

Much fame and glory bestowed upon him

But suffering and sorrow befell him too

Again he proudly rode into battle

As always the blade slew many enemies

When in the midst of battle like a ghost

The old man suddenly appeared before him

The stranger swung his mighty spear

And split the perfect sword in two

Without the blade, by enemies engulfed

Sigmund lost his life on the field

Years later both halves were made

Whole again by a mighty dwarf

Again the sword would harvest glory

And carve into history Siegfried’s name

У великому залі короля

Раптом до нього підійшов старий незнайомець

Синій плащ, сива борода

У дереві він посадив меч

Людина, яка могла тягнути лезо

Звільнити від могутнього прадавнього стовбура

Цьому герою належала б зброя

Непереможність йому подарована

Багато воїнів у залі короля

Силою намагався відібрати меч

Але єдиний чоловік, якому це вдалося

Був Зигмундом, як задумав бог

Незабаром причиною стає меч

Про криваву зраду між рідними

За схемами брехливого боягуза

Викрадено меч сина Волсунга

Підступний Сіггейр убив Волсунга

Залишив Зигмунда та його братів помирати

Зигмунд один вижив у випробуванні

І роки прожив, як вовк у лісі

Його сестра-близнюк, пов’язана зі зрадником

Чарами взяла долю в свої руки

І народила сина своєму братові-близнюку

Щоб помстити своїм братам і сестрам і батькові

Зигмунд нарешті вийшов із лісу

Зі своїм сином, щоб помститися

Меч повернувся до його рук

Божественний клинок уразив його ворогів

Довгі важкі подорожі та запеклі ворожнечі

Насиченим на події було життя Зигмунда

Багато слави і слави принесли йому

Але страждання і горе спіткали і його

Знову він гордо їхав у бій

Як завжди, клинок убив багато ворогів

Коли в розпалі битви, як привид

Перед ним раптом з'явився старий

Незнайомець замахнувся могутнім списом

І розділіть ідеальний меч на двоє

Без клинка, охоплений ворогами

Зигмунд втратив життя на полі

Через роки обидві половини були зроблені

Знову ціле могутнім гномом

Знову меч буде жати славу

І вирізати в історії ім’я Зігфріда