Nueces - Coti

de trenes sin destino,

buscaba su camino y de repente

algo cambiі su vida en la estaciіn.

All­ estaba ella,

єnica con pulseras,

con flores en el pelo y la sonrisa

comi (c)ndole la cara con algodіn.

Cuantos d­as, cuantos meses, cuantos a±os,

esperando que la vida

lave todo el desenga±o.

Cuantos d­as, cuantas nueces, veinte a±os,

separados no lograron apagar ese amor,

ese amor… ese amor

Pero llegaron tiempos, oscuros y violentos,

en que toda la vida era un callejіn

que no ten­a salidas, solo desolaciіn

Ella partiі deprisa,

volі como una brisa,

huyendo de esos d­as y (c)l lo comprendiі.

Porque estallі en pedazos su corazіn.

Cuantos d­as, cuantos meses, cuantos a±os,

esperando que la vida,

lave todo el desenga±o.

Cuantos d­as cuantas nueces 20 a±os

separados no lograron apagar ese amor

ese amor.

Pero un d­a se encontraron como trenes de ida y vuelta en el and (c)n

se besaron, se besaron y todo empezі de nuevo otra vez.

Cuantos d­as, cuantos meses, cuantos a±os,

esperando que la vida

lave todo el desenga±o.

Cuantos d­as, cuantas nueces 20 a±os,

separados no lograron apagar ese amor

se amor… ese amor.

Thanks to

поїздів без призначення,

він шукав дорогу і раптом

щось змінило його життя на вокзалі.

там вона була,

унікальні з браслетами,

з квітами у волоссі та посмішкою

ate (c)ndole the face with cot.

Скільки днів, скільки місяців, скільки років,

сподіваючись, що життя

змити все розчарування.

Скільки днів, скільки горіхів, двадцять років,

розлучені вони не змогли погасити це кохання,

та любов... та любов

Але настали часи, темні й жорстокі,

в якому все життя було провулком

яка не мала виходів, лише запустіння

Вона швидко пішла,

Я летів, як вітерець,

втікаючи з тих днів і (в) він це зрозумів.

Бо його серце розлетілося на шматки.

Скільки днів, скільки місяців, скільки років,

сподіваючись, що життя

змити все розчарування.

Скільки дають, скільки горіхів 20 років

розлучені вони не змогли погасити це кохання

що любов.

Але одного разу вони зустрілися, як поїзди туди й назад на і (с)н

вони цілувалися, цілувалися і все починалося спочатку.

Скільки днів, скільки місяців, скільки років,

сподіваючись, що життя

змити все розчарування.

Скільки днів, скільки горіхів 20 років,

розлучені вони не змогли погасити це кохання

бути любов'ю... цією любов'ю.

Дякую