The Bitter Breath of Naked Sky - Cosmic Birds

The cold earth slept below above the cold sky shone;

And all around with a chilling sound.

From caves of ice and fields of snow the breath of night

like death did flow beneath the sinking moonlight.

Thine eyes glow’d in the glare of

the moon shone dying lighting;

a fen fire’s beam on the window

sluggish stream is gleams so

the moon shone there And it yellow’d

The wintry hedge was black the green grass was not seen;

The birds did rest on the bare thorn’s breast,

Whose roots beside the pathway track, Had bound their folds

over many a crack Which the frost had made between.

Thine eyes glow’d in the glare of

the moon’s dying lighting;

As a fen fire’s beam On a s

sluggish stream is Gleams—so

the moon shone there,

And it yellow’d

the strings of tangled hair,

That shook the wind of night.

The moon made thy lips pale, beloved;

The wind made bosom chill;

The night did shed your head

The bitter breath of naaaked sky

Might visit thee at will.

Унизу спала холодна земля над холодним небом сяяла;

І все навколо з жахливим звуком.

З крижаних печер і снігових полів подих ночі

наче смерть текла під місячним світлом, що впадає.

Твої очі сяяли в блиску

місяць сяяв угасаючим освітленням;

промінь вогнища на вікні

млявий потік сяє так

там сяяв місяць І пожовтів

Зимовий живопліт був чорний, зеленої трави не було видно;

Птахи відпочивали на голих тернових грудях,

Чиє коріння біля стежини, Зв’язало їхні складки

над багатьма тріщинами, між якими зробив мороз.

Твої очі сяяли в блиску

вмираюче освітлення місяця;

Як промінь вогню на с

млявий потік — Gleams—так

там місяць світив,

І воно пожовкло

ниточки заплутаного волосся,

Це потрясло нічний вітер.

Місяць зблід твої уста, коханий;

Від вітру за пазуху холодно;

Ніч скинула голову

Гіркий подих небажаного неба

Можу відвідати вас за бажанням.