Blank Code - Corpus Christii

No retreat from these horrid screams

That nag my mind day and night

No escape from embers of hatred

Awake, I see no other way out

No chance for peaceful living

No hope for future plans

I wish not for tomorrow, to come with the dawn

Like coldness flooding my soul

Driving out my very existence

Sending me to better places

Holes, tunnels and pits of coal

Pulled further away from this life

Every minute is only another step closer…

Another nail hammered in my coffin

I can not mourn… no tears of regret flood from my eyes

For my only shame is to not have seen it sooner… this blank code

Smoke carving the walls with riddles

Charred flesh and screams of agony

It is my paradise long forgotten…

Of demons speaking in tongues

No lies drip from their hollow lips

No glory in their tales of despair…

Simple truth, like a text from a book

Like the aching I feel with every breath

Немає відступу від цих жахливих криків

Це мучить мій розум день і ніч

Немає втечі від вогнищ ненависті

Прокинься, я не бачу іншого виходу

Немає шансів на спокійне життя

Немає надій на майбутні плани

Я бажаю не на завтра, прийти із світанком

Як холод, що заливає мою душу

Виганяючи саме моє існування

Відсилає мене в кращі місця

Яри, тунелі та кар’єри з вугіллям

Подалі від цього життя

Кожна хвилина це ще один крок ближче…

Ще один цвях забив мою труну

Я не можу оплакувати… жодні сльози жалю не течуть з моїх очей

Бо мій єдиний сором — не бачити це завчасно… цей порожній код

Дим вирізає стіни загадками

Обгоріла плоть і крики агонії

Це мій давно забутий рай…

Про демонів, які говорять мовами

З їхніх порожнистих губ не капає брехня

Ніякої слави в їхніх розповідях про відчай…

Проста правда, як текст із книги

Як біль, який я відчуваю при кожному вдиху