Onward -

Behind me leads a trail blazed by an aimless gale

And all the bridges I’ve burnt to bits as well

Through highlands and the low, through summer and through snow

The path that lies behind me leads to hell

But there ain’t no looking back, no looking back on this trail, on this trail

There ain’t no looking back on this trail, on this trail

So far as I recall it terror was my ball

And I carried them chains for sure everywhere I’ve been

Whether city town or farm, what’s left behind is harm

Like locusts, plague, and famine follows sin

But there ain’t no looking back, no looking back on this trail, on this trail

There ain’t no looking back on this trail, on this trail

Well, onward I go as I wonder why this must be the trail for me

Yet, onward I go as I wander forever so aimlessly

Maybe someday soon I will be free

From the past that keeps on haunting me

Behind me leads a trail blazed by an aimless gale

And all the bridges I’ve burnt to bits as well

Through highlands and the low, through summer and through snow

The path that lies behind me leads to hell

But there ain’t no looking back, no looking back on this trail, on this trail

There ain’t no looking back on this trail, on this trail

За мною веде стежка, протоплена безцільним штормом

І всі мости, які я спалив дощенту

Через високогір'я і низину, через літо і через сніг

Шлях, що лежить за мною, веде до пекла

Але не можна озиратися, не озиратися на цю стежку, на цю стежку

Не можна озиратися на цей шлях, на цей шлях

Наскільки я пам’ятаю, терор був моїм м’ячем

І я носив їх на ланцюгах напевно всюди, де б я не був

Незалежно від міста чи ферми, те, що залишається позаду, – це шкода

Подібно до сарани, чума і голод слідують за гріхом

Але не можна озиратися, не озиратися на цю стежку, на цю стежку

Не можна озиратися на цей шлях, на цей шлях

Ну, я йду далі, оскільки я дивуюся, чому це має бути стежка для мене

І все ж таки я йду далі, оскільки я вічно блукаю так безцільно

Можливо, колись я буду вільний

З минулого, яке продовжує переслідувати мене

За мною веде стежка, протоплена безцільним штормом

І всі мости, які я спалив дощенту

Через високогір'я і низину, через літо і через сніг

Шлях, що лежить за мною, веде до пекла

Але не можна озиратися, не озиратися на цю стежку, на цю стежку

Не можна озиратися на цей шлях, на цей шлях