No Compass - Continuance

Our charted course is lost the stars are veiled but you are leading us onward

Blindly fullspeed in to the fog ahead

The darkness grows as the night consumes the dawn.

Your promises split over the

rocks

With calloused hands we grip what weapons we have found

Kept from your eyes and your mind by your arrogance all of this time

While we’ve learned to steady our sights

We have seen of your last best hope the trail of decline

We have heard of your good news but what of the poor we continue to oppress

What love what grace is this that takes but never gives

What shame what rage is this that builds within the chests of those who have

been held down

The beating of our hearts is felt throughout the earth those who can see then

believe

For with each breath and beat regardless of intention propelling recklessly

toward the end in sight

We must take what time we have finding small ways to perpetuate changing waves

With one resounding voice we speak of the aching in our bones

This violent sea is not the home we know

It falls to us who’s steady hands will guide us on

Наш намічений курс втрачено, зірки завуальовані, але ви ведете нас вперед

Насліпу на повній швидкості в туман попереду

Темрява зростає, коли ніч поглинає світанок.

Ваші обіцянки розділилися на

скелі

Мозолистими руками ми обхоплюємо знайдену зброю

Увесь цей час тримається від ваших очей і вашого розуму твоєю зарозумілістю

Поки ми навчилися тримати погляд

Ми бачили твоє останнє найкраще сподівання слід занепаду

Ми чули про твої гарні новини, але що з бідних ми продовжуємо гнобити

Яка любов, яка благодать це бере, але ніколи не дає

Яка ганьба, яка лють наростає в грудях тих, хто має

затримано

Б’ється наших сердець відчувається по всій землі ті, хто може бачити тоді

вірити

Бо з кожним вдихом і ударом, незалежно від наміру, рухається необачно

ближче до кінця

Нам потрібно витратити час, який у нас є, щоб знайти маленькі способи увічнення хвиль, що змінюються

Єдиним дзвінким голосом говоримо про біль у наших кістках

Це бурхливе море — не той дім, який ми знаємо

Це випадає нам , чи тверді руки ведуть нас  далі