Temporär für immer - Conny

Wir sind temporär für immer, für die Ewigkeit kaputt

Momente so fragil, dass ich nur atme, wenn ich muss

Jede Frage prüft die Statik dieses Kartenhauses, plus

Ich glaub', du bist dir nicht der ganzen Tragweite bewusst

Ich halte uns 2 in den Händen wie ein neugebor’nes Kind

Und kann nicht glauben, dass aus so etwas Enttäuschungen entspring’n

Mein Hang zum Pathos gibt uns beiden das Gefühl

Von Unsterblichkeit, morgen unterstellst du mir Kalkül

Wir sind temporär für immer, für die Ewigkeit kaputt

Ein Hauch Vergänglichkeit wie Nebel in der Luft

Soviel Menschen um mich rum, soviel Leere in der Brust

Wenn du fliegen willst, ist klar, dass du auch Federn lassen musst

Meine Lippen formen Schwüre und Versprechen

Wir nehm’n uns vor sie morgen früh wieder zu brechen

Doch ich liege wach und frage, als du leise aus dem Zimmer schleichst:

Willst du für immer mein temporär für immer sein?

Ich versuche einen Moment

Unendlichkeit festzuhalten im Jetzt

Wie bekomm ich eine Antwort von dir

Ohne, dass ich eine Frage riskier'?

eh eh

Ich versuche einen Moment, einen Moment

Ewigkeit festzuhalten im Jetzt

Wie schaff' ich das für einen weiteren Tag

Und wie mach ein vielleicht zu nem Ja?

eh eh

Wir sind temporär für immer, für die Ewigkeit kaputt

Wenn du neben mir im Bus sitzt, schämst du dich für uns, wir

Verletzen uns nach allen Regeln dieser Kunst

Irgendwas wollt ich dir sagen, ich habs eben noch gewusst

Doch all die Sätze fang' mit «morgen» an und was ist, wenn du heut' schon gehst?

Also schweige ich seit gestern und bereu’s seitdem

Uh, dein Schlafzimmer konserviert die Zeit

Mit 2 Stunden kommen wir so weit

Denn wir sind temporär für immer, für die Ewigkeit kaputt

Ich mach jedesmal Verlust und trotzdem nehm' ich dich in Schutz

Wenn du Dinge sagst wie ne richtige Beziehung ist grad nichts für dich

Ich setze alles auf die Farbe deines Lippenstifts

Ich schau uns beiden zu als wär'n wir hinter Glas

Bei jedem Satz befürchte ich es ist der letzte den du sagst

In der Tat — verbindlich ist für dich nur Unverbindlichkeit

Kanns nicht für immer ein temporär für immer sein?

Ich versuche einen Moment

Unendlichkeit festzuhalten im Jetzt

Wie bekomm' ich eine Antwort von dir

Ohne, dass ich eine Frage riskier'?

eh eh

Ich versuche einen Moment, einen Moment

Ewigkeit festzuhalten im Jetzt

Wie schaff ich das für einen weiteren Tag

Und wie mach ein vielleicht zu nem Ja?

eh eh

Einen Moment, einen Moment

Einen Moment, einen Moment

Einen Moment, einen Moment

Einen Moment, einen Moment

Ми тимчасово назавжди розбиті навіки

Моменти такі крихкі, що я дихаю лише тоді, коли потрібно

Крім того, кожне запитання перевіряє статику цього карткового будиночка

Я думаю, ви не усвідомлюєте повного значення

Я тримаю нас двох на руках, як новонароджену дитину

І не віриться, що через щось подібне виникають розчарування

Моя схильність до пафосу дає нам обом відчуття

За безсмертя, завтра ви звинуватите мене в обчисленні

Ми тимчасово назавжди розбиті навіки

Дотик швидкоплинності, як туман у повітрі

Стільки людей навколо мене, стільки порожнечі в грудях

Якщо ви хочете літати, зрозуміло, що вам також доведеться втратити кілька пір'я

Мої уста складають клятви й обіцянки

Ми маємо намір зламати їх знову завтра вранці

Але я лежу без сну і питаю, коли ти тихо вислизнеш з кімнати:

Ти назавжди будеш моїм тимчасовим назавжди?

Я спробую на мить

Захоплення нескінченності в зараз

Як я можу отримати від вас відповідь

Не ризикуючи запитати?

ну ну

Я пробую мить, мить

Зловити вічність у теперішньому

Як я можу зробити це ще один день?

І як перетворити «можливо» на «так»?

ну ну

Ми тимчасово назавжди розбиті навіки

Якщо ти сидиш поруч зі мною в автобусі, тобі соромно за нас, ми

Роблячи нам боляче кожним трюком у книзі

Я хотів тобі дещо сказати, я просто знав це

Але всі речення починаються на «завтра», а що, якщо ви підете сьогодні?

Тож я мовчав із учорашнього дня і відтоді про це шкодую

Ех, ваша спальня зберігає час

За 2 години ми можемо дістатися так далеко

Тому що ми тимчасові назавжди, розбиті на вічність

Я щоразу програю, але захищаю тебе

Якщо ви говорите такі речі, як справжні стосунки, це просто не для вас

Ставлю все на колір твоєї помади

Я спостерігаю за нами обома, ніби ми за склом

З кожним реченням я боюся, що це останнє, що ти кажеш

Насправді лише необов’язковість є обов’язковою для вас

Хіба вічність не може бути тимчасовою назавжди?

Я спробую на мить

Захоплення нескінченності в зараз

Як я можу отримати від вас відповідь?

Не ризикуючи запитати?

ну ну

Я пробую мить, мить

Зловити вічність у теперішньому

Як я можу зробити це ще один день

І як перетворити «можливо» на «так»?

ну ну

Одну мить, одну мить

Одну мить, одну мить

Одну мить, одну мить

Одну мить, одну мить