Farewell - Comrades

Silence is welcome in this dreary swell of life.

Ribcage horrors and blood-borne strife.

Safety is a dream I had, kindness is a knife.

Waking with hollowed heart, this isn’t home to me.

Sleeping with eyes open, this isn’t home to me.

Dreaming of somewhere far, this isn’t home to me.

This shadow is haunting all my days,

an apparition watching me always.

And through the doors that once protected us.

It comes and goes.

A Voice in the dark speaks louder than words that the dead cannot sing where

they sleep.

«Come back to me now, bring nothing at all,

For the dead cannot sing where they sleep.»

The chemicals that spark in my heart will fade,

for the dead cannot sing where they sleep.

«Come back to me now, bring nothing at all,

For the dead cannout sing where they sleep.»

Тиша вітається в цьому похмурому хвилі життя.

Жахи грудної клітини та криваві чвари.

Безпека – це мрія, яку я мріяв, доброта — це ніж.

Прокинувшись із порожнім серцем, це не дім для мене.

Я сплю з відкритими очима, це не дім для мене.

Мрію кудись далеко, це не дім для мене.

Ця тінь переслідує всі мої дні,

привид, який завжди спостерігає за мною.

І через двері, які колись нас захищали.

Це приходить і йде.

Голос у темряві говорить голосніше, ніж слова, які мертві не можуть заспівати ніде

вони сплять.

«Повертайся до мене зараз, нічого не приноси,

Бо мертві не можуть співати там, де сплять».

Хімічні речовини, що іскриться в моєму серці, згаснуть,

бо мертві не можуть співати там, де сплять.

«Повертайся до мене зараз, нічого не приноси,

Бо мертві не можуть співати там, де сплять».