The Drunken Diamond - Compos Mentis

Away upon waves of red

I depart from your gentle rivers of words

Now sail me off to strange worlds of plenty, tonight

Take me dancing on oceans of death

Sacrifice my soul to the blue fields of freedom

Let me sail away on uncertain streams of ecstasy and fizz

Shatter my body into tiny pieces

See how mountains of foam lift me up and the poles unite

Hear me now unfold like a suffering, but golden butterfly

The wind breathes new life into the never stagnant surface

Building massive towers at my sides

Opaque liquids cause bubbling naivety of the unseen, a heady voyage

Penetrating my mind with a watery rush and swallowing me

Let me sail away on uncertain streams of ecstasy and fizz

Crystals taking shape to puncture tired dreams

And old nightmares that’ll reform anew

Hard and beautiful as a diamond’s secrets

Illuminating the twilight like clouds

Floating in dissolved gravity beyond the ticking of time

Tickling, stirring and tasted by all possible senses

Thunder rumbles beyond the vault

A crack splits the sky into fluttering clouds

Now the eyes are lured closer to the spiral hole

Where the smashing waves kiss my wooden hull

Let me sail away on uncertain streams of ecstasy and fizz

Awake me when it’s time

Далеко на хвилях червоного

Я відходжу від твоїх ніжних річок слів

Тепер відпливіть мене в дивні світи достатку сьогодні ввечері

Візьміть мене танцювати на океанах смерті

Пожертвуйте душею синім полям свободи

Дозвольте мені відплисти на непевних потоках екстазу та шипіння

Розбийте моє тіло на крихітні шматочки

Подивіться, як гори з піни піднімають мене, і стовпи з’єднуються

Почуй, як я розгорнувся, як страждаючий, але золотий метелик

Вітер вдихає нове життя в ніколи не застійну поверхню

Я будую масивні вежі з боків

Непрозорі рідини викликають бурхливу наївність невидимого, п’яну подорож

Проникаючи в мій розум водянистим поривом і ковтаючи мене

Дозвольте мені відплисти на непевних потоках екстазу та шипіння

Кристали набувають форми, щоб розбити втомлені сни

І старі кошмари, які реформуються заново

Тверді й красиві, як секрети діаманта

Освітлюючи сутінки, як хмари

Плаває в розчиненій гравітації за межами часу

Лоскотання, перемішування та смак всіми можливими відчуттями

За склепінням гримить грім

Тріщина розбиває небо на хмари, що тріпотіли

Тепер очі притягуються ближче до спірального отвору

Там, де розривні хвилі цілують мій дерев’яний корпус

Дозвольте мені відплисти на непевних потоках екстазу та шипіння

Розбуди мене, коли настане час