Lipiec - Coma

Kurz w słońcu

W szczelinach okien

Słoneczny promień

W drewnianym domu

Kurz pachnie latem

W ogrodzie jabłek

Czerwonych gałęzie

Do ziemi warkocze

Jesteś na dole

Gotujesz kaszę

Podasz z burakiem

I klopsikami

Leżę po drzemce

Nic mnie nie smuci

Dzień zapowiada się pięknie

Poręcze z rattanu

To tata fotele

Na taras je jeszcze

Wystawił nim zamarł

W słonecznym spocie lipca

Tu w każdy kąt kochana

Wpisana jest taka tęsknota

Która się budzi widzisz

Jak Franek, synek z bólem brzuszka

I w środku dnia dopada

Budzi się w środku nocy

Zaciska żołądek skurczami tępymi

I pięknem ślepym kiszki rwie

Bo to jest piosenka moich trzewi

O przemijaniu i o jesieni

Brodą mnie jeszcze drapał

Tak drapał, że aż szeleściło

Dziadek Staszek

Ojciec Staszek

Szeleściło jak jesień

Pod butem

A jeszcze nie wczoraj

Jak lipiec nad głową

I my w tych fotelach na żółto

Wyświeceni pogodą jak drutem

Kawę piliśmy

I wino wieczorem

Donikąd nam nie uciekały

Te ramy czasu

Lipca, sierpnia, września

W tej ramie zdobnej

Mnie się czas zatrzymał

Najpiękniejszego popołudnia z tobą

I dzisiaj mi zaczął

Na szali zwisać

Na szali przechylić się losu

Z taką tęsknotą, wiesz

Że nie wróci

Tasuję życie jak talię kart

Albo przechadzam po galerii art

Bo to jest piosenka moich trzewi

O przemijaniu i o jesieni

Пил на сонці

У віконних прорізах

Сонячний промінь

В дерев'яному будинку

Пил пахне літом

В яблуневому саду

Червоні гілки

До землі коси

Ви внизу

Ви варите кашу

Подавати з буряком

І фрикадельки

Я лежу після сну

Мене ніщо не засмучує

День буде прекрасним

Поручні з ротанга

Це татові крісла

Він досі їсть на терасі

Він інсценував це замерзло

У сонячному липневому місці

Тут на кожному розі, кохана

Така туга вписана

Який прокидається ти бачиш

Як і Франек, у сина болить живіт

А в середині дня наздоганяє

Він прокидається серед ночі

Тупими сутичками підтягує живіт

І сліпою красою нутро рве

Бо це пісня мого нутра

Про швидкоплинність і осінь

Він усе ще дряпав мене бородою

Так подряпався, що зашурхотів

Дідусь Сташек

Отець Сташек

Шелестіло, як осінь

Під черевиком

І не вчора

Як липень над головою

А ми жовті в цих кріслах

Сяє негодою, як дріт

Ми пили каву

І вино ввечері

Вони нікуди не бігли

Ці часові рамки

Липень, серпень, вересень

У цій ошатній рамці

Для мене час зупинився

Гарного вам дня

І сьогодні він почав мене

Повісьте на ваги

На кону доля

З такою тугою, знаєш

Що він не повернеться

Я перемішую життя, як колоду карт

Або я блукаю по картинній галереї

Бо це пісня мого нутра

Про швидкоплинність і осінь