A Stir from Slumber - Colossus

As the spring rain hits my face

I quietly realize this could end no other way

And as the ground slowly turns black and wet

I solemnly walk astray

Down in a hollow of this rock

Sorry pieces that faintly resembles

I’ll carry this along somehow

My burden alone to bear

I draw a silent breath

A pungent smell of wet soil fills the air

The sky gave finally way

And the pieces yet remains

From below a gleaming sky

A slow movement of confusion and regret

A way out is running thin

And the journey is to beguin

Slow your breath

Lower your gaze

Stow your intentions

Forget your ways

This is the turning point

An open passage way

As the realities of common life

And your old self fades away

Коли весняний дощ б’є моє обличчя

Я тихо розумію, що це не могло закінчитися інакше

І як земля повільно стає чорною й вологою

Я урочисто збиваюся з шляху

Внизу в западині цієї скелі

Вибачте фрагменти, які ледь нагадують

Я якось понесу це з собою

Мій тягар сам

Я роблю тихий вдих

Повітря наповнює різкий запах вологого ґрунту

Небо нарешті поступилося

А шматочки ще залишилися

Знизу сяюче небо

Повільний рух розгубленості та жалю

Вихід закінчився

І подорож має розпочатися

Уповільніть дихання

Опустіть погляд

Сховайте свої наміри

Забудьте свої шляхи

Це поворотний момент

Відкритий прохід

Як реалії звичайного життя

І ваше старе я зникає