The Black Roses - Codeine Velvet Club

Please baby, let me sit by your fire

I would steal all of the things that you desire

Midnight’s howl and jukebox love

The only things I’m dreaming of

Don’t misunderstand me when I say

I can’t hear anything that you’re saying

Twenty steps to heaven and there you leave me praying

I’m really not the kind to be impressed by that

Someday soon when your black roses wither

You’ll remember her and everything you didn’t give her

And I’ll be the one you see when you can’t turn back

Well, the walls pound and my hands shake in the night

My heart freezes in cold wondrous fright

12th street jokes, worn out pride

There’s nothing much left here to hide

I could drown for days on last year’s tide

I can’t hear anything that you’re saying

Twenty steps to heaven and there you leave me praying

I’m really not the kind to be impressed by that

Someday soon when your black roses wither

You’ll remember her and everything you didn’t give her

And I’ll be the one you see when you can’t look back

I can’t hear anything that you’re saying

Twenty steps to heaven and there you leave me praying

I’m really not the kind to be impressed by that

Someday soon when your black roses wither

You’ll remember her and everything you didn’t give her

And I’ll be the one you see when you can’t turn back

Будь ласка, дитино, дозволь мені посидіти біля твого вогню

Я вкрав би все, що ти хочеш

Опівнічне виття і любов музичного автомата

Єдине, про що я мрію

Не зрозумійте мене неправильно, коли я кажу

Я не чую нічого, що ви говорите

Двадцять кроків до неба, і там ти залишаєш мене в молитві

Я справді не з тих людей, щоб це вражало

Колись скоро, коли твої чорні троянди зів’януть

Ти згадаєш її і все, що не давав їй

І я буду тим, кого ти побачиш, коли не зможеш повернутися назад

Ну, стіни стукають, а мої руки тремтять уночі

Моє серце завмирає в холодному дивовижному переляку

Жарти 12-ї вулиці, зношена гордість

Тут нема чого приховувати

Я могла потонути цілими днями під час торішнього припливу

Я не чую нічого, що ви говорите

Двадцять кроків до неба, і там ти залишаєш мене в молитві

Я справді не з тих людей, щоб це вражало

Колись скоро, коли твої чорні троянди зів’януть

Ти згадаєш її і все, що не давав їй

І я буду тим, кого ти побачиш, коли не зможеш озирнутися

Я не чую нічого, що ви говорите

Двадцять кроків до неба, і там ти залишаєш мене в молитві

Я справді не з тих людей, щоб це вражало

Колись скоро, коли твої чорні троянди зів’януть

Ти згадаєш її і все, що не давав їй

І я буду тим, кого ти побачиш, коли не зможеш повернутися назад