Daruieste - Cleopatra Stratan

Doamne, dăruieşte nouă linişte

Pentru a ne mpăca cu ceea ce nu se poate schimba,

Dă-ne nouă voinţă pentru a schimba ceea ce se poate

Şi ntelepciune pentru a deosebi una de alta.

Din ce n ce, rămn oameni mai puţini care ar putea

Să se bucure cu-adevărat de bucuria altora,

Dar dacă o iei altfel, ţi pare că mereu

Să descoperi lucruri bune e uşor, dar să le faci e greu

ntinzi o mnă spre o altă mnă punnd ceva

Sigur te-asiguri se uită cineva ori ba

Spunndu-ţi numele mndru n gnd spre Cel De Sus

n timp ce ţi doreşti cu mult mai mult dect ai pus,

Dăruieşte, spun oamenii bătrni

Ce au mai multe zeci de ani, dect degete la mini

Şi ei au primit n dar aripi cu care

Din păcate-aşa şi nimeni nu i-a nvăţat să zboare

Alergi o viaţă pentru a face-o casă doar a ta,

Ca pnă la urmă nici să mai apuci să stai n ea.

Privind la toate ca la un vis pur omenesc

La care noi visăm, iar la alţii se-mplinesc

Avem nevoie de linişte pentru a ne mpăca

Cu lucrurile care nu suntem n stare să le mai schimbăm

Iar pentru acelea care pot fi schimbate, tu dă-ne voinţă

Şi ntelepciune de-a face ntre ele o diferenţă!

Iubeşte-ţi aproapele- am nvăţat demult

Bate şi ţi se va deschide- ne sună cunoscut

Ne ingorăm neamul, nu ne respectăm fraţii

Noi pe noi nu ne-nţelegem, dar vrem să ne-nţeleagă alţii

Parcă şi luna are mai multe luni dect smbete

Şi soarele parcă nu mai are acelea-şi zmbete

Ori poate şi-un bine dacă-l faci trebuie făcut bine

Din suflet, fără motiv şi să nu te vadă nimeni

E plină lumea de lume, dar nu şi de oameni

Vezi, deja nu mai creşte, ceea ce semeni

Ai vrea, să faci, şi tu, parte din gemeni

Dar practic nu găseşti cu cine-ai vrea să semeni

Trăim vremelnic prin ceea ce din jur primim

Dar vom trăi veşnic doar prin ceea ce dăruim

Şi-ar trebui să ne grăbim, căci viaţa-i cu mprumut

Cu ct mai mult puţin rămne, cu att puţin e tot mai mult!

Avem nevoie de linişte pentru a ne mpăca

Cu lucrurile care nu suntem n stare să le mai schimbăm

Iar pentru acelea care pot fi schimbate, tu dă-ne voinţă

Şi ntelepciune de-a face ntre ele o diferenţă!

Боже, дай нам новий мир

Щоб примиритися з тим, що неможливо змінити,

Дайте нам нову волю змінити те, що можливо

І мудрість відрізнити одне від іншого.

Все менше людей, які могли б

Щоб по-справжньому радіти радості інших,

Але якщо сприймати по-іншому, то завжди здається так

Легко виявити хороші речі, але важко зробити

Він простяг одну руку до іншої, одягаючи щось

Напевно хтось дивиться чи ні

Вимовляючи в думках своє горде ім’я Всевишньому

поки ти хочеш набагато більше, ніж ти вкладаєш,

Дайте, кажуть старі

На скільки десятків років старше міні пальчиків

Вони також отримали крила, з якими

На жаль, літати їх ніхто не навчив

Ви керуєте життям, щоб зробити його власним будинком,

Згодом ви навіть не зможете в ньому залишитися.

Дивитися на все як на суто людську мрію

У яких ми мріємо, а в інших вони здійснюються

Нам потрібен мир для примирення

З тими речами, які ми не в змозі змінити

А тим, кого можна змінити, ви даєте нам волю

І мудрість зробити різницю між ними!

Люби ближнього свого – давно навчився

Стукайте, і вам відкриється – звучить знайомо

Ми ненавидимо свій народ, ми не поважаємо своїх братів

Ми не розуміємо один одного, але хочемо, щоб нас зрозуміли інші

Наче місяць довший за місяць

І сонце, здається, більше не має тих посмішок

Або, можливо, добре, якщо ви робите, це має бути зроблено добре

Від щирого серця, без причини і нікого не бачити

Світ повний людей, але не людей

Бачиш, воно вже не росте, як ти виглядаєш

Ви також хочете бути частиною близнюків

Але ви не можете знайти, на кого ви хочете виглядати

Ми тимчасово живемо тим, що отримуємо навколо нас

Але ми будемо жити вічно тільки тим, що віддаємо

Треба поспішати, бо життя в позику

Чим менше залишається, тим менше!

Нам потрібен мир для примирення

З тими речами, які ми не в змозі змінити

А тим, кого можна змінити, ви даєте нам волю

І мудрість зробити різницю між ними!