Freefalling - Claudia Cazacu, Audrey Gallagher

Manchmal tr?

gt schon fr?

h am Morgen, der Tag ein schwarzes Kleid,

und du glaubst fast zu ertrinken, im Meer der Traurigkeit.

Manche Nacht geht nie zu ende, wird zur kleinen Ewigkeitdenn die angst kennt

keine grenzen, und Sehnsucht keine zeit.

Manchmal greifst du nach den Sternen,

der Himmel ist so nah, doch bevor du ihn ber?

hr?

n kannst, sind wieder Wolken

da.

Manchmal steigst du wie ein Vogel, ins erden schwere Licht.

Dann fliegst du bis in die Sonne, und verbrennst in ihrem Licht.

Einmal Wein und einmal Wasser, alles hier hat seine Zeit.

Jeder Tag kennt seine Tr?

nen, jede Nacht auch Einsamkeit.

Blumen die im Winter sterben, bringt der Sommer uns zur?

ck.

Und aus Traurigkeit und Abschied, da erbl?

ht ein neues Gl?

ck.

іноді tr?

вже рано?

год вранці, вдень чорна сукня,

і ти думаєш, що майже тонеш у морі смутку.

Деякі ночі ніколи не закінчуються, стають маленькою вічністю, бо страх знає

немає обмежень і туги немає часу.

Іноді ти тягнешся до зірок

Небо так близько, але перш ніж ви подолаєте це?

Містер?

n можна, знову хмари

там.

Часом ти злітаєш, як птах, у важке світло.

Тоді ви летите на сонце і горите в його світлі.

Раз вино, а раз вода, всьому тут свій час.

Кожен день знає свій тр?

NEN, щовечора теж самотність.

Квіти, що гинуть взимку, до нас принесе літо?

ck.

А з смутку й прощання, да ербл?

має новий Gl?

ck.