Skin and Bones - Clap Your Hands Say Yeah

Skin and Bones

And a broken nose

What happened last night here?

Why do I sit now staring at a wall half-naked on a table of metal?

What a tightrope joke!

What a pretty prostitute!

In a saintly Italian film

She makes me want to lie down, makes me want to want to feel better

So, you left the racetrack with your wedding ring tucked away between your

thighs

Saying that, «I want to be destroyed with the furniture and the mice,

destroyed in the fire, destroyed in the fire.»

Considering how wrong it can all go, it is not important

Nothing’s wrong

The spaceship comes from inside!

It’s time to collect yourself

Why not collect yourself?

Why not forget?

Oh, Emily, is it time now to go home?

Fare-thee-well to the crutch and to the broken bone

Touch, Touch, Touch

Meet me just outside of town

At a diner that never closes

Take this trash bag

Filled with half-finished songs and the hole in my sweater

When sometimes it gets so that I cannot think

Christ, cigarette, be still!

Is it time to grow a beard and address myself in the mirror as though

addressing a stranger?

See the stars above us are telling us nothing, no mystery, no order

The fish net broke above the water

Let us let them escape, we should let them escape, let us let them escape

And as the hours go swimming to new terror

And another fair-weather friend disintegrates like all the others

Oh, what can I do?

Oh, what can I say?

Oh, how should I feel when I don’t want to go home?

Oh, Emily, is it time now to go home?

Fare-thee-well to the crutch and to the broken bone

Шкіра і кістки

І зламаний ніс

Що тут відбулося минулої ночі?

Чому я сиджу зараз, дивлячись на стіну напівголий на металевому столі?

Який жарт на канаті!

Яка гарна повія!

У святому італійському фільмі

Вона змушує мене бажати лежати, змушує хотіти почути себе краще

Отже, ви покинули іподром із обручкою, захованою між собою

стегна

Сказавши: «Я хочу, щоб мене знищили разом із меблями та мишами,

знищений у вогні, знищений у вогні».

Враховуючи, наскільки все може піти не так, це не важливо

Нічого не так

Космічний корабель приходить зсередини!

Настав час зібратися

Чому б не зібрати себе?

Чому б не забути?

О, Емілі, чи пора йти додому?

Прощай, милиця й зламана кістка

Торкніться, доторкніться, доторкніться

Зустрінемось недалеко за містом

У закусочній, яка ніколи не закривається

Візьміть цей мішок для сміття

Наповнений напівзакінченими піснями та діркою в моєму светрі

Коли іноді стає так, що я не можу думати

Господи, сигарето, заспокойся!

Чи настав час відростити бороду і звертатися до себе в дзеркало

звертатися до незнайомця?

Подивіться, як зірки над нами нічого не говорять нам, жодної таємниці, жодного порядку

Над водою розірвалася сітка

Давайте дозволимо їм втекти, ми повинні дозволити їм втекти, дозволимо їм втекти

І години йдуть до нового жаху

І ще один друг у ясну погоду розпадається, як і всі інші

О, що я можу зробити?

Ой, що я можу сказати?

О, що я маю відчувати, коли не хочу йти додому?

О, Емілі, чи пора йти додому?

Прощай, милиця й зламана кістка