Amoeba - Clairo

Between the gaps

I was swimming laps

Got close to some epiphany

I’ll convince a friend

To join deep ends

Have your toes touch the lack of cement

Gather to one

Corner of the woods

Echo chambers

Inside a neighborhood

And centerfold, humility shown

You’re not as good as what your mama’s sewn

Aren’t you glad that you reside

In a hell and in disguise?

Nobody yet everything

A pool to shed your memory

Could you say you even tried?

You haven’t called your family twice

I can hope tonight goes diffrently

But I show up to the party just to leav

Between the gaps

Keep it under wraps

How I got to some epiphany

I’ll convince myself

When it turns to twelve

The photos keep the sentiment

Gather to one

Corner of the woods

Echo chambers

Inside a neighborhood

And centerfold, humility shown

You’re not as good as what your mama’s sewn

Aren’t you glad that you reside

In a hell and in disguise?

Nobody yet everything

A pool to shed your memory

Could you say you even tried?

You haven’t called your family twice

I can hope tonight goes differently

But I show up to the party just to leave

Pulling back I tried to find

The point of wasting precious time

I sip and toast to normalcy

A fool’s way into jealousy

I mock and imitate goodbyes

When I know that I can’t deny

That I’ll be here forever while

I show up to the party just to leave

Між проміжками

Я купив кола

Наблизився до просвітлення

Я переконаю друга

Щоб з’єднати глибокі кінці

Нехай ваші пальці ніг торкнуться відсутності цементу

Зберіться до одного

Кут лісу

Ехокамери

Всередині околиці

І в центрі проявляється смирення

Ти не такий гарний, як що зшила твоя мама

Ви не раді, що живете

У пеклі й замасковано?

Ніхто ще все

Басейн, щоб позбутися пам’яті

Ви можете сказати, що навіть спробували?

Ви не дзвонили своїй родині двічі

Я можу сподіватися, що сьогоднішній вечір пройде інакше

Але я з’являюся на вечірку, щоб вийти

Між проміжками

Тримайте це в секреті

Як я дойшов до просвітлення

я переконаю себе

Коли стане дванадцять

Фото зберігають емоції

Зберіться до одного

Кут лісу

Ехокамери

Всередині околиці

І в центрі проявляється смирення

Ти не такий гарний, як що зшила твоя мама

Ви не раді, що живете

У пеклі й замасковано?

Ніхто ще все

Басейн, щоб позбутися пам’яті

Ви можете сказати, що навіть спробували?

Ви не дзвонили своїй родині двічі

Я можу сподіватися, що сьогоднішній вечір пройде інакше

Але я приходжу на вечірку, щоб просто піти

Потягнувшись назад, я намагався знайти

Сенс марної втрати дорогоцінного часу

Я сьорбаю й тостую за звичайність

Дурний шлях до ревнощів

Я глузую та імітую прощання

Коли я знаю, що не можу заперечити

Що я буду тут назавжди

Я приходжу на вечірку, щоб вийти