From Childhood`s Hour... - Circus Maximus

From childhood’s hour he’s been his only friend

Endless solitude until the end

As other’s saw he could not bring

His passions from a common spring

In his growth he was raised and taught well

All that he loved, he loved alone

In his youth the surroundings drew nearer still

Like an autumn breeze that gives its chill

The thoughts were not keeping up with the learning spree

Leaving him behind the others could not see

«Show me hope, if I’d ever to last»

The dark haunts his present and his past

The melody of his heart chimed the wrong tone

In the day, in the dawn

Of a stormy life was drawn

From every depth of good and ill

The mystery… it binds him still

From which he could not love the less

So lovely was the loneliness

As a man he still dwelt alone

Wandering around a world of moan

Thinking will he ever get his bride?

Or is his life a stagnant tide?

Into a self made Hell he was thrown

All that he loved, he loved alone

Leaving him behind the others could not see

«Show me hope, if I’d ever to last, on my own!»

Thinking will he ever get his bride?

Or is his life a stagnant tide?

Into a self made Hell he was thrown

All that he loved, he loved alone

З дитинства він був його єдиним другом

Нескінченна самотність до кінця

Як бачили інші, він не міг принести

Його пристрасті від звичайної весни

У зростанні його виховували й добре навчали

Усе, що він кохав, він любив сам

У його юності оточення наближалося ще ближче

Як осінній вітерець, що прохолоджує

Думки не встигали за навчанням

Залишивши його позаду, інші не могли бачити

«Покажи мені надію, якби я колись витримав»

Темрява переслідує його сьогодення та його минуле

Мелодія його серця звучала неправильним тоном

В день, на світанку

Було намальовано бурхливе життя

З усіх глибин добра і зла

Таємниця… вона досі пов’язує його

Від чого він не міг любити менше

Такою чудовою була самотність

Як людина він досі жив один

Блукання світом стогону

Думаєте, чи отримає він колись свою наречену?

Або його життя — застійний приплив?

Він був кинутий у саморобне пекло

Усе, що він кохав, він любив сам

Залишивши його позаду, інші не могли бачити

«Покажи мені надію, якщо я колись витримаю самостійно!»

Думаєте, чи отримає він колись свою наречену?

Або його життя — застійний приплив?

Він був кинутий у саморобне пекло

Усе, що він кохав, він любив сам