Kill the Switch -

Somewhere out there there’s a thrill I swear.

Desperate as I am I just can’t

strip bare and bleed the only purity I’ve known.

But I lay with reason.

Found logic concieved in a walk with skin.

I sleep with reason producing these monsters.

Under painted catcalls as in temptation.

yeah there’s a key to be in,

but there’s no shade, no shade to blame.

Waterfalls in a cool grey, and the struggle is colored grey this day.

The caw of crows fills up the picture plane.

Our picture plane is veiled in central neutral grey.

Absinthe to slight the

pain.

This world’s this worst case color scheme.

Streaks of oil stain, stained the road he crawled on homeward.

Oh yeah, oh yeah he threw the switch, with some unwieldy gauge, absence of

light remains.

I lay with reason so logic can reap in a walk with sin.

El sueno razon produce

monsinios.

When does this dream end?

Now I’ve missed another whole season,

I’ve missed the fall, clearly its fallen on this land as fields once green are

ochre now.

This is no dream.

Trees have turned to skeleton, roots teased and knotted just

below the surface skin of ground.

Stitched between the earth and the sky struggling to hold it down.

Sometimes to realize you have to lose track, lose track of sight blurring my

vision makes it clear that tiny moving parts make up the whole.

The image is clear, a tower is built of my own pride, I cry in the shade that

if offers, the only shelter I have.

When does this dream end?

This is no dream.

This is the waking living breathing

caricature of a memory.

Shamelessly I cave in to temptation of creation.

But still my only thrill is

empty sidewalks, silent streets.

The caw of crows fills up the picture plane.

This is your picture plain in

central neutral grey.

This world’s this worst case color scheme.

Streaks of oil stain,

stained the road he crawled on homeward.

Oh yeah, oh yeah he killed the switch with some unwieldy gauge, absence of

light remains.

Life is lowly anonymity, in death a noble pose, a Marat David.

Tell me who wouldn’t give their lives for such a soap box to die behind.

Life is lowly, lowly anonymity.

In the space of a smile I found sleep.

As in sorrow, so shall ye reap,

as in reason so shall ye sleep.

Reap the promised end to the struggle.

Reap every point on our linear path.

Reap the smiles in time we borrow, every harvest relies on the last.

Reap the promising song of the sparrow, that they learned from the birth of sea.

Silenced by the threnody of the crows.

Reap the fallen fruit of the dogwood

tree.

But I witnessed in all this silence one souls definition of beauty.

and a backlit smile so temporary.

A facade so rich with evil history.

Cast in direct opposition set to overwhelm

this moment to shine and sleep-

came out on top of what was borrowed, and found all that beauty to be still.

Every breath as in sorrow, reap the promised end to this path, by every image

that we borrow, every harvest depends on the past.

Subdivide in factions our linear parabola, we subdivide our waking hours to

sleep.

While guilty eyes turn toward a porchlight, enlightenment is losing sight.

Somewhere out there there’s a thrill I swear.

In this low light town when my

shift begins the streets reflecting yellow, yellow, yellow in the vacancy that

overwhelms the red, red, red, your vehicle the color of expansion.

«Open up."the latter just a thought to thrill me «knock knock knock»

the latter just a thought to thrill me.

«Red"is a four letter word. Four letter invitation. Now my head is locked in

the direction of the sun…

Life is lowly anonymity, in death a noble prose, a Marat David.

Tell me who wouldn’t give their lives for such a soap box to leave behind.

Life is lowly, lowly anonymity.

I know its all been done before,

I want to do it again.

I want do it again.

Kill the switch.

This night our journey’s through the dark.

Kill the switch, a welcome comatose, tonight we journey through the darkness.

As in sorrow, so shall ye weep, as in reason, so shall ye sleep.

Я клянусь, десь там панує хвилювання.

Як би я був у відчаї, я просто не можу

оголитися і злитися кров’ю єдина чистота, яку я знав.

Але я лежу з розумом.

Знайшов логіку, задуману в прогулянці зі шкірою.

Я сплю з розумом, створюючи цих монстрів.

Під намальованими криками, як у спокусі.

так, є ключ, в 

але немає ні тіні, ні тіні, щоб звинувачувати.

Водоспади прохолодного сірого кольору, а боротьба пофарбована в сірий колір.

Карканье ворон заповнює площину зображення.

Наша площина зображення завуальована центральним нейтральним сірим кольором.

Абсент, щоб зменшити

біль.

У цьому світі це найгірша колірна схема.

Смуги масляної плями забруднили дорогу, по якій він повзав додому.

О так, о так, він кинув перемикач із якимось громіздким датчиком, відсутність

світло залишається.

Я лежу з розумом, щоб логіка могла пожинати в прогулянці з гріхом.

Продукція El sueno razon

monsinios.

Коли закінчується цей сон?

Тепер я пропустив ще один цілий сезон,

Я скучив за осінь, зрозуміло, що вона впала на цю землю, як колись зелені поля

охра зараз.

Це не мрія.

Дерева перетворилися на скелети, коріння просто дражнилися й зав’язувалися вузлами

під поверхнею землі.

Зшита між землею і небом, намагаючись утримати її.

Іноді, щоб усвідомити, що потрібно загубити сліди, втратити зір, розмиваючи мій

зір дає зрозуміти, що крихітні рухомі частини складають ціле.

Образ ясний, вежа побудована моєю власною гордістю, я плачу в тіні, що

якщо пропонує, то єдиний у мене притулок.

Коли закінчується цей сон?

Це не мрія.

Це живе дихання неспання

карикатура на спогад.

Безсоромно я піддаюся спокусі творення.

Але все одно мій єдиний кайф

порожні тротуари, тихі вулиці.

Карканье ворон заповнює площину зображення.

Це ваше зображення просто

центральний нейтральний сірий.

У цьому світі це найгірша колірна схема.

смуги масляної плями,

забруднив дорогу, по якій він повз додому.

О так, о так, він вбив перемикач якимось громіздким датчиком, відсутність

світло залишається.

Життя — це скромна анонімність, у смерті благородна поза, Марат Давид.

Скажіть мені, хто б не віддав життя за таку мильницю, щоб померти позаду.

Життя — скромна, скромна анонімність.

У просторі посмішки я знайшов сон.

Як у смутку, так і пожнеш,

як по розумі, так ви спите.

Пожинайте обіцяний кінець боротьбі.

Використовуйте кожну точку на нашому лінійному шляху.

Пожинайте посмішки в час, який ми позичаємо, кожен урожай залежить від останнього.

Пожинайте багатообіцяючу пісню горобця, яку вони навчилися від народження моря.

Приглушений тренодією ворон.

Пожинайте опале плоди кизилу

дерево.

Але я свідком у всьому цьому мовчанні була визначення краси однієї душі.

і посмішка з підсвічуванням настільки тимчасова.

Фасад, такий багатий злою історією.

У прямому протистоянні налаштовано переважати

цю мить світити й спати-

вийшов на запозичене і виявив, що вся ця краса не покидається.

Кожен подих, як у скорботі, пожинайте обіцяний кінець цього шляху, кожним зображенням

кожен урожай залежить від минулого.

Розділивши на фракції нашу лінійну параболу, ми поділимо час неспання на

спати.

Поки винні очі дивляться на вітер, просвітлення втрачає з поля зору.

Я клянусь, десь там панує хвилювання.

У цьому місті при слабкому освітленні, коли мій

починається зміна вулиць, що відбиваються жовтим, жовтим, жовтим у вакансіях, які

переповнює червоний, червоний, червоний, ваш автомобіль кольору розширення.

«Відкрий». Останнє просто думало, щоб зворушити мене «тук-тук-тук»

останнє — просто думка, щоб схвилювати мене.

«Червоний» — це слово з чотирьох літер. Запрошення з чотирьох літер. Тепер моя голова заблокована

напрямок сонця…

Життя — це скромна анонімність, у смерті благородна проза, Марат Давид.

Скажіть мені, хто б не віддав життя за таку мильницю, як залишити.

Життя — скромна, скромна анонімність.

Я знаю, що все це було зроблено раніше,

Я хочу зробити це знову.

Я хочу зробити це знову.

Вбийте вимикач.

Цієї ночі наша подорож крізь темряву.

Вимикайте вимикач, ласкаво просимо в коматозному стані, сьогодні вночі ми мандруємо темрявою.

Як в смутку, так ви плачете, як в розумі, так ви спите.