Hard to Realize - Circle

At first just a shadow in the distance

Creeping up the holler with a gun

A moonlit silhouette but for an instant

Waiting for the rising of the sun.

He saw her kneeling down in the meadow

Dandelions done up in her hair

Misty fog crowned her like a halo

Went and caught her fully unaware.

Went and caught her fully unaware, Lord,

Went and caught her fully unaware.

He planned their life right out then and there, Lord,

Went and caught her so unaware.

Made themselves a home up in the holler

Built strong with stone, wood and mud.

Joyful times surely were to follow

Sealed their love on parchment with their blood.

Lo he was a man who earned his dollars

By the skill with which he used a gun,

So he had to pack up from the holler

Told his love she was the only one.

Told his love she was the only one, Lord,

He told his love she was the only one,

But he weakened from the flesh in his travels,

And so their love began to come undone.

When he came home from his journey

She looked at him, knew he’d been untrue.

He lied and said he only could be faithful

So she did what she had to do.

She packed up what she had and left the holler;

He was sleeping and never saw ehr go.

Goodbye is what you say to a loved one

He wasn’t one of those anymore.

Not a loved one anymore, Lord,

He wasn’t loved anymore.

Sitting hunched over on the floor, Lord,

His love had gone away forevermore.

Hard to realize the fruits of your labor

Hard to visualize what tomorrow sees

Hard to relinquish that which you savor

Hard to understand the pain is real

Hard to retort with no explanation

Hard to realize there was no excuse

Hard to understand there’ll be no salvation

Hard to validate such abuse

Hard to realize he could have just let be Hard to realize that man was me.

Спочатку лише тінь вдалині

Підповзання з пістолетом

Місячний силует, але на мить

В очікуванні сходу сонця.

Він бачив, як вона стояла на колінах на лузі

Кульбаби, заправлені у їй волоссі

Туманний туман увінчав її, як німб

Пішов і застав її зовсім не в курсі.

Пішов і спіймав її зовсім не свідому, Господи,

Пішов і застав її зовсім не в курсі.

Він запланував їхнє життя тут же, Господи,

Пішов і спіймав її таку неусвідомлену.

Влаштували собі дім в крику

Побудований міцно з каменю, дерева та бруду.

Настали радісні часи

Запечатав їхню любов на пергаменті своєю кров’ю.

Ло він був людиною, яка заробляла свої долари

За вмінням, з яким він використовував пістолет,

Тому йому му довелося пакувати речі від крикуча

Сказав своїй любові, що вона єдина.

Сказав своїй любові, що вона єдина, Господи,

Він сказав своїй любові, що вона єдина,

Але він слабшав від плоті у своїх подорожах,

І так їхнє кохання почало розпадатися.

Коли він повернувся додому зі своєї подорожі

Вона подивилася на нього й знала, що він неправдивий.

Він збрехав і сказав, що тільки може бути вірним

Тож вона зробила те, що мала робити.

Вона зібрала те, що мала, і залишила крик;

Він спав і ніколи не бачив, щоб Ер пішов.

До побачення — це те, що ви говорите коханій людині

Він вже не був одним із тих.

Вже не кохана людина, Господи,

Його більше не любили.

Сидячи згорбившись на підлозі, Господи,

Його любов пішла назавжди.

Важко усвідомити плоди вашої праці

Важко уявити, що побачить завтра

Важко відмовитися від того, що вам подобається

Важко усвідомити, що біль справжній

Важко відповісти без пояснень

Важко усвідомити, що не було виправдання

Важко зрозуміти, що не буде порятунку

Важко підтвердити таке зловживання

Важко усвідомити, що він міг просто дозволити Важко усвідомити, що цим чоловіком був я.