Nightfalls - Cinema Strange

The light goes out against the backdrop, the victim’s eyes are plucked!

While animal smiles sing appraisal, the pagans dance like bastards dance!

And the nighttime chorus laughs aloud before they start the requiem and the

shadows spread their fingers and welts are raised beneath the dusk!

Rats in black capes dance like thieves along the path, beneath the trees!

The batcave reeks, stark and empty!

The plague is out, the beasts are bled!

White lace children are weeping, the light has waned so miserably,

while men whisper words of envy… they lack infatuation

Thirteen knots off of hallowed ground and death at the end of the act

The web is spun, the spells are cast and the witches rave like lost and broken!

Sordid secrets mark the coven… black earth and the raven flies!

Sabbatical systems shroud the catch and cloak like funeral garb

The wind is witness like a passing disease and the bracken stings so intimately

Malevolent filth, fetish frenzy, razors, whips, and fingertips…

Lanterns fade at the end of their ropes and the eyes that glowed once shift

their gaze

Dogs lie fat from the gnawing of bones and flies bring heat to the chill of

decay

The last of the wolves fight for night but the hours seep forth screams for dawn

Men look hard, lick their teeth, and the curtain folds like a leather eclipse

На тлі гасне світло, у жертви вищипуються очі!

Поки усмішки тварин співають оцінку, язичники танцюють, як танцюють сволочі!

І нічний хор голосно сміється перед тим, як почати реквієм і

тіні розпускають пальці, а під сутінками здіймаються рани!

Щури в чорних накидках танцюють, як злодії, уздовж стежки, під деревами!

Печера смердить, суворо й порожньо!

Чума зникла, звірі знекровлені!

Плачуть білі мереживні діти, так жалюгідно згасло світло,

в той час як чоловіки шепочуть слова заздрості… їм бракує закоханості

Тринадцять вузлів від освяченої землі і смерть в кінці дії

Мережа крутиться, заклинання накладені, а відьми марять, як загублені й зламані!

Жорсткі таємниці позначають шабаш... чорнозем і ворон летить!

Системи шабаша покривають улов і плащ, як похоронний одяг

Вітер — свідок проминуючої хвороби, а папоротник так інтимно жалить

Злісна бруд, фетишне божевілля, бритви, батоги та кінчики пальців…

Ліхтарі тьмяніють на кінці своїх мотузок, а очі, що сяяли, змінюються

їхній погляд

Собаки лежать жирні від гризти кістки, а мухи приносять жар до холоду

розпад

Останній з вовків бореться за ніч, але години просочуються кричать на світанок

Чоловіки напружено дивляться, облизують зуби, а завіса згинається, як шкіряне затемнення