И снова поезд - Чёрные береты

Дождливый день, и ждёт опять сырой перрон.

Часов вокзальных мерный ход.

Зовёт вагон,

И запоздавший пассажир бежит, спешит.

Прощальным эхом прозвучит гудок в тиши.

Припев:

И снова поезд мчится вдаль,

Оставив позади печаль,

И полустанков тусклый свет —

Как прошлого размытый след.

И время не остановить.

И новый день торопит жить.

И в пустоту привычных стен

Ворвётся ветер перемен.

А за окном летит страна под стук колёс.

Вновь разговоры ни о чём, шутя, всерьёз,

И спелым яблоком в закат уходит день,

А завтра — суета сует, а нынче — лень.

Припев.

2 раза.

Дощовий день, і чекає знову сирий перон.

Годинник вокзальний мірний хід.

Закликає вагон,

І запізнілий пасажир біжить, поспішає.

Прощальною луною прозвучить гудок у тиші.

Приспів:

І знову поїзд мчить у далечінь,

Залишивши позаду смуток,

І півстанків тьмяне світло —

Як минулого розмитий слід.

І час не зупинити.

І новий день квапить жити.

І в пустоту звичних стін

Вірветься вітер змін.

А за вікном летить країна під стукіт коліс.

Знову розмови ні про що, жартома, всерйоз,

І зрілим яблуком на захід сонця йде день,

А завтра — метушня суєт, а нині — лінь.

Приспів.

2 рази.