Tragflächen - Christina Stürmer

Wir schlagen unsre Zelte auf

Auf Inseln aus Beton

Alles, was ich wirklich brauch'

Ist dort am Horizont

Ich mal' uns eine Startbahn auf

Und bau' 'n Flieger aus Papier

Und zerfällt auch alles hier zu Staub

Sind wir schon lange nicht mehr

Lange nicht mehr hier

Wir warten auf den Wind

Weil unsre Arme Tragflächen sind

Tragflächen warten auf den Wind

Warten auf die Zeit, das, was übrig bleibt

Ist ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Wir müssen raus aus dieser Stadt

Sie hat uns das Glück geklaut

All die Träume, die wir hatten

War’n fast verlor’n geglaubt

Doch du hast mich erinnert

An die Schwerelosigkeit

Zwischen hellen Leuchtreklamen

Gesichtern ohne Namen warten wir zu zweit

Wir warten auf den Wind

Weil unsre Arme Tragflächen sind

Tragflächen warten auf den Wind

Warten auf die Zeit, das, was übrig bleibt

Ist ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Uh-oh-uh-oh

Dann sind wir endlich frei

Uh-oh-uh-oh

Dann sind wir endlich ultra leicht

Weil unsre Arme Tragflächen sind

Tragflächen warten auf den Wind

Warten auf die Zeit, das, was übrig bleibt

Ist Ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Ultra leicht, leicht, leicht, leicht, leicht

Ultra leicht

Розбиваємо намети

На бетонних островах

Все, що мені дійсно потрібно

Є там на горизонті

Я намалюю для нас злітну смугу

І побудувати літак з паперу

І тут все теж розсипається на порох

Ми давно не були

Давно тут не був

Чекаємо вітру

Бо наші руки – це крила

Крила чекають вітру

Чекаємо часу, що залишилося

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

Нам треба тікати з цього міста

Вона вкрала наше щастя

Всі мрії, які ми мали

Був майже втрачений

Але ти мені нагадав

Від невагомості

Між яскравими неоновими вивісками

Двоє з нас чекають обличчя без імен

Чекаємо вітру

Бо наші руки – це крила

Крила чекають вітру

Чекаємо часу, що залишилося

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

У-у-у-у

Тоді ми нарешті вільні

У-у-у-у

Тоді ми, нарешті, ультралегкі

Бо наші руки – це крила

Крила чекають вітру

Чекаємо часу, що залишилося

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

Ультралегкий, легкий, легкий, легкий, легкий

Ультра легкий