Someday Past the Sunset - Chris Robinson Brotherhood

Well there’s something missing, but they won’t drag the river

God sends his children out into the streets

You can dig all you want, but there’s no buried hatchets

Just bones on the table, burn holes in the seat

I feel weary in the weight of these days

I’ve been down with dogs, I’ve been low with toads

I’ve walked down the road, the old hermit won’t go

And I’ve felt the holy in infinite spaces

I read their names while they all hid their faces

I feel weary in the weight of these days

I feel weary in the weight of these days

Will you meet me someday past the sunset?

We’ll shine like chrome with snow white angel wings

Will you meet me someday past the sunset?

Known by the known, the dreamers of the dream

And stich by stitch, we work to tear the seam

One hand in the sky, one on the third rail

Your mind can’t be free if your soul is in jail

So long live the chains, set my iron free

Long live your king when he’s dead like me

I feel weary in the weight of these days

I feel weary in the weight of these days

Will you meet me someday past the sunset?

We’ll shine like chrome with snow white angel wings

Will you meet me someday past the sunset?

Known by the known, the dreamers of the dream

And stich by stitch, we work to tear the seam

Behind The Door, eye The Stone

Listen To The Voices that Won’t Leave You Alone

Climb Up The Vine that goes Straight To Your Mind

Get Lost In The Jungle of Your Own Space And Time

I feel lucky in the weight of these days

I feel lucky in the weight of these days

Will you meet me someday past the sunset?

We’ll shine like chrome with snow white angel wings

Will you meet me someday past the sunset?

Known by the known, the dreamers of the dream

And stich by stitch, we work to tear the seams

Ну, чогось не вистачає, але вони не потягнуть річку

Бог посилає своїх дітей на вулиці

Ви можете копати все, що завгодно, але немає закопаних сокир

Лише кістки на столі, випалені дірки в сидінні

Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів

Я був принижений з собаками, я був низько з жабами

Я пішов дорогою, старий відлюдник не піде

І я відчув святе в нескінченних просторах

Я читав їхні імена, поки вони всі ховали обличчя

Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів

Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів

Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?

Ми будемо сяяти, як хром, білосніжними крилами ангела

Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?

Відомий відомим, мрійникам мрії

І стібок за стібком, ми працюємо, щоб розірвати шов

Одна рука в небі, інша на третій рейці

Ваш розум не може бути вільним, якщо ваша душа у в’язниці

Хай живуть ланцюги, відпустіть мою праску

Хай живе твій король, коли він помре, як я

Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів

Я почуваюся втомленим у вазі ціх днів

Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?

Ми будемо сяяти, як хром, білосніжними крилами ангела

Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?

Відомий відомим, мрійникам мрії

І стібок за стібком, ми працюємо, щоб розірвати шов

За дверима подивіться на камінь

Слухайте Голоси, які не залишать вас у спокої

Підніміться на лозу, яка йде прямо на вашу думку

Загубитися в джунглях свого власного простору та часу

Мені пощастило в ці дні

Мені пощастило в ці дні

Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?

Ми будемо сяяти, як хром, білосніжними крилами ангела

Чи зустрінешся ти колись після заходу сонця?

Відомий відомим, мрійникам мрії

І стібок за стібком, ми працюємо, щоб розірвати шви