This Edge Of Midnight - Chris Connelly

The open machine wounds unconscious diameters drained

The murder eclipsed by the moment of truth for a fragment of pain

Flamed ground in the middle is distanced and forged out of faith

The same sound that touched us before is now stained in it’s grave

Into the middle of an unexpected suicide at dawn

Your last admission of a brittle heat momentum balanced then it’s gone

Miracle madness retrieves all that over rides trust

Fullscale fraternities modeled their debts on a blood lust

And your swansong unfoiled betrayal to send up in secret sight

Go to the grace

All the penetrates this edge of midnight

Cut that last chord

Deserters in dragnets

The reign of reformers

All stabbed out of dreams

You walk with the wane of the moon where cavalcade ended its' mean

Night speaks to cure out the infidels burning up runes

Night speaks!

it’s ankle deep destiny aimed at the moon

Into the middle of an unexpected suicide at dawn

Your last admission of a brittle heat momentum balanced then it’s gone

Damage deranged in the recoil makes human face injuries

The image of manhunt is clawed out of reach with new sanities

Force-fed perfection breeds two times the hate for the beasts of the earth

Freeze out your fantasies blamed for the sake of rebirth

Cut that last chord

A blackout circumference is aimed at an age without circumstance solved

Icons conceived of a deadlock decision to breath

Sun-damaged rooms levitate in an era of secrets involved

Acrobat care-worms are stunted preparing to leave

Then leave us now!

While volumes are open and shut out of the heat

The heat of heart-murmur controls the distortion of wake

Cascade in your limits confessions' arrival of hate

Without light, the waking is gentle as thirst disappears

Without light, your speaking evasion remembered in tears

Into the middle of an unexpected suicide at dawn

Your last admission of a brittle heat momentum balanced then it’s gone

Cut that last chord

Відкритими машинними ранами непритомні діаметри дренують

Вбивство затьмарилося моментом істини на уривок болю

Полум’яна земля посередині віддалена й викована з віри

Той самий звук, який торкався нас раніше, тепер заплямований у своїй могилі

Серед несподіваного самогубства на світанку

Ваше останнє визнання крихкого теплового імпульсу збалансовано, а потім його немає

Чудо-божевілля повертає все, що перевищує довіру

Повномасштабні братства змоделювали свої борги на пожаді крові

І твій лебединий пісень неупередженої зради поставити на таємних очах

Перейдіть до благодій

Усе проникає в цей край півночі

Обріжте останній акорд

Дезертири в тягах

Правління реформаторів

Усі вирізані з снів

Ти йдеш зі спадом місяця там, де кавалькада закінчилася

Ніч говорить, щоб вилікувати невірних, що спалюють руни

Ніч говорить!

це доля до щиколотки, спрямована на місяць

Серед несподіваного самогубства на світанку

Ваше останнє визнання крихкого теплового імпульсу збалансовано, а потім його немає

Пошкодження, які виявляються під час віддачі, призводять до травм обличчя людини

Образ полювання за недосяжністю з новим розумом

Насильницька досконалість породжує вдвічі більшу ненависть до земних звірів

Заморозьте свої фантазії, звинувачені заради відродження

Обріжте останній акорд

Окружність затемнення націлена на вік без вирішених обставин

Піктограми задумали тупикове рішення дихати

Пошкоджені сонцем кімнати левітують в епоху таємниць

Черв’яки-акробати затримуються в розвитку, готуються до від’їзду

Тоді покиньте нас зараз!

Поки томи відкриті та закриті

Спека серцевого шуму контролює спотворення пробудження

Каскад у ваших межах прибуття зізнань у ненависті

Без світла прокидатися ніжно, оскільки спрага зникає

Без світла твоє ухилення від мовлення згадувалось у сльозах

Серед несподіваного самогубства на світанку

Ваше останнє визнання крихкого теплового імпульсу збалансовано, а потім його немає

Обріжте останній акорд