Mudanças - Choice

Yeah, yeah, yeah

Verso livre

Choice

King

Na tela, a velha novela, a favela romantizada

Traída e abandonada, acorrentada na miséria

Naquela ideia de guerra de ego e guerras diárias

Sem contar as guerras em casa e as guerras de área

Pensamentos longe, eu me sinto distante

Na televisão, vejo a morte dos meus representantes

Govrnantes ignorantes, sensacionalistas

Qum governa o meu país não é o presidente do Brasil

Na favela, poucos acreditam em coronavírus

E a culpa disso é desse sistema negacionista

Que não pôde se organizar como o momento pede

A pandemia prova que o governo não nos protege

Que o dinheiro vem primeiro e vale mais que a nossa vida

Pensamentos longe, eu me sinto distante

Eu não entendo, quem não raciocina é sem empatia

Aqui tem quem se vitimiza e tem quem minimiza a vítima

E o meu sonho ainda é ver o Brasil campeão da Copa

Mas também quero ver os professores

Valorizados como os jogadores, sem inverter valores

Porque de onde eu venho, o futebol é a fuga dos menores

Das amarras do tráfico e outros diversos fatores

A falta de amor causa fraturas e gera infratores

A falta de afeto, eu falo da falta de uma estrutura

Interfere na personalidade e fere o coração

Eu não entendo, pessoas que julgam e não viveram

Juram que nos entendem, murmuram por cotovelos

Mas nunca sentiram o medo da mira na sua cabeça

A injúria inoportuna da fúria azul e vermelha

Nas ruas por onde eu ando

Nas ruas por onde eu cresço

Eu vejo injustiça e medo

(Eu vejo injustiça e medo)

Eu vejo ciganos, cartomantes, viciados, bêbados

Ladrões e traficantes, eu não vejo seu texto

Eu não vejo contexto em palavras ditas ao esmo

Pensamentos longe, eu me sinto distante

Eu não entendo, por que nós temos voz e não gritamos?

Quando foi que aprendemos a não sermos quem nós somos?

Quando foi que esquecemos os sentimentos que temos?

E quando foi que deixamos o amor no esquecimento?

Quando foi que mudamos ao ponto de não lembrarmos

A essência da nossa existência e abraçarmos os erros?

E agora, no fim disso tudo, como faremos?

Quando vencermos isso tudo, eu sei que venceremos

Faz tempo que não nos vemos e que não nos tocamos

Faz tempo que não sorrimos juntos e não nos abraçamos

E agora será que estaremos mais atento?

Ou será que não aprenderemos, nos esqueceremos?

Com o tempo voltaremos à estaca zero novamente

E fingiremos que nada aconteceu

Eu não quero fingir que não tem nada acontecendo

O mundo tá mudando e eu não posso mais ser o mesmo

O mundo tá rodando, e eu não posso ficar no centro

O mundo tá me mudando mesmo que eu não queira ver

E eu acredito que vale a pena correr esse risco

Talvez isso faça parte de um processo evolutivo

Eu verifico a batida e me identifico um MC

Deixa o beat fluindo, nós tamo aqui fazendo rima!

Так, так, так

вільний вірш

вибір

король

На екрані стара мильна опера, романтизовані нетрі

Зраджений і покинутий, закутий у біду

В цій ідеї війни его і щоденних воєн

Не кажучи вже про домашні війни та війни на території

Думки далеко, я відчуваю себе далеко

По телебаченню я бачу смерть своїх представників

Необізнані, сенсаційні правителі

Той, хто керує моєю країною, не є президентом Бразилії

У фавелі мало хто вірить у коронавірус

І в цьому винна система заперечування

Хто не зміг організуватися, як просить момент

Пандемія доводить, що влада нас не захищає

Ці гроші стоять на першому місці і варті більше, ніж наше життя

Думки далеко, я відчуваю себе далеко

Я не розумію, хто не міркує, той без емпатії

Тут є ті, хто є жертвою, а є ті, хто мінімізує жертву

Я все ще мрію побачити чемпіона Бразилії в Кубку

Але я також хочу побачити вчителів

Цінний, як гравці, без інвертування значень

Тому що звідки я родом, футбол — це втеча для неповнолітніх

Від кайданів дорожнього руху та інших різних факторів

Відсутність любові спричиняє злами й породжує кривдників

Відсутність прихильності, я говорю про відсутність структури

Це заважає особистості та завдає болю серцю

Я не розумію, люди, які судять і не жили

Клянуться, що розуміють нас, бурмочуть ліктями

Але вони ніколи не відчували страху перед видовищем у своїй голові

Несвоєчасна образа синьо-червоної фурії

На вулицях, де я ходжу

На вулицях, де я виростаю

Я бачу несправедливість і страх

(Я бачу несправедливість і страх)

Бачу циган, ворожок, наркоманів, п’яниць

Злодії та наркодилери, я не бачу вашого тексту

Я не бачу контексту в словах, сказаних навмання

Думки далеко, я відчуваю себе далеко

Я не розумію, чому ми маємо голос, а не кричим?

Коли ми навчилися не бути тими, ким ми є?

Коли ми забули свої почуття?

І коли ми залишили любов у забутті?

Коли ми змінилися так, що не пам'ятаємо

Суть нашого існування та прийняття помилок?

А тепер, наприкінці всього цього, як нам це зробити?

Коли ми все це переможемо, я знаю, що ми переможемо

Ми давно не бачилися і не торкалися

Давно ми не посміхалися разом і не обіймали один одного

А тепер ми будемо уважнішими?

Або не навчимося, забудемо?

З часом ми знову повернемося до початкової точки

І ми зробимо вигляд, що нічого не сталося

Я не хочу робити вигляд, що нічого не відбувається

Світ змінюється, і я більше не можу бути колишнім

Світ крутиться, і я не можу залишатися в центрі

Світ змінює мене, навіть якщо я не хочу цього бачити

І я вважаю, що варто ризикнути

Можливо, це частина еволюційного процесу

Я перевіряю ритм і ідентифікую себе як MC

Нехай плине ритм, ми тут творимо рими!