Saudade de Minha Terra - Chitãozinho, Xororó, Leonardo

De que me adianta viver na cidade

Se a felicidade não me acompanhar

Adeus paulistinha do meu coração

Lá pro meu sertão eu quero voltar

Ver a madrugada quando a passarada

Fazendo a alvorada começa a cantar

Com satisfação, eu arreio o burrão

Cortando o estradão, eu saio a galopar

E vou escutando o galo berrando

Sabiá cantando no jequitibá

Por Nossa Senhora, meu sertão querido

Vivo arrependido por ter te deixado

Essa nova vida aqui na cidade

De tanta saudade eu tenho chorado

Aqui tem alguém, diz que me quer bem

Mas não me convém, eu tenho pensado

Eu vivo com pena, pois essa morena

Não sabe o sistema que eu fui criado

Tô aqui cantando, de longe escutando

Alguém está chorando com o rádio ligado

Que saudade imensa do campo e do mato

Do nosso regato que corta as campina

Aos domingo eu ia passear de canoa

Nas lindas lagoas de águas cristalinas

Que doce lembrança daquela festança

Onde tinha dança e muitas meninas

Eu vivo hoje em dia sem ter alegria

O mundo judia mas também me ensina

Eu tô contrariado, mas não derrotado

Eu sou bem guiado pelas mãos divinas

Pra minha mãezinha já telegrafei

E já me cansei de tanto sofrer

Essa madrugada estarei de partida

Pra terra querida que me viu nascer

Já ouço sonhando o galo cantando

O inhambu piando no escurecer

A lua prateada clareando as estradas

A relva molhada desde o anoitecer

Eu preciso ir pra ver tudo ali

Foi lá que eu nasci, lá quero morrer

Яка користь жити в місті

Якщо щастя не супроводжує мене

До побачення, паулістінья від мого серця

Я хочу повернутися туди за своїм сертао

Побачити світанок, коли минув

Роблячи світанок починає співати

Задоволено запрягаю осла

Перерізаючи дорогу, я виходжу галопом

І я чую, як реве півень

Сабія співає в єкітібі

За Богородицю, мою любу пустиню

Я живу з жалем, що покинув тебе

Це нове життя тут, у місті

Я так сумував за тобою, що я плакав

Ось хтось каже, що любить мене

Але мені це не підходить, я думав

Я живу з жалем, тому що ця брюнетка

Не знаю системи, яку я створив

Я тут співаю, здалеку слухаю

Хтось плаче з увімкненим радіо

Я дуже сумую за країною та кущами

З нашого потоку, що прорізає луги

По неділях я катався на каное

У красивих ставках кришталево чистих вод

Який милий спогад про ту вечірку

Де були танці і багато дівчат

Я живу сьогодні без радості

Єврейський світ, але й навчає мене

Я засмучений, але не переможений

Я добре керований божественними руками

Мамі я вже телеграфував

І я втомився так страждати

Сьогодні вранці я піду

До рідної землі, що побачила, як я народжувався

Я вже чую, як півень співає

Інхамбу гукає в темряві

Срібний місяць освітлює дороги

Мокра трава з настання ночі

Мені потрібно піти, щоб побачити все там

Там я народився, там я хочу померти