That Power - Childish Gambino

All these haters, see you later

All that I could do, but you don’t even feel me though

I know you know I know you got that power

That power

Oh, oh oh

So CG, but a nigga stay real though

I’m fly, I’m ill, I’m runnin' shit

3-points, field goal

Rappers used to laugh like I tripped and fell

Cause I don’t stunt a gold cross like I Christian, bail

Yeah, they starin' at me jealous 'cause I do shows bigger

But your looks don’t help like an old gold digger

Uncool, but lyrically I’m a stone cold killer

So it’s 400 blows to these Truffaut niggas

Yeah, now that’s the line of the century

Niggas missed it, too busy, they lyin' 'bout penitentiary

Man, you ain’t been there, nigga you been scared

And I’m still livin' single like Synclaire

Lovin' white dudes who call me white and then try to hate

When I wasn’t white enough to use your pool when I was eight

Stone Mountain, you raised me well

I’m stared at by Confederates, but hard as hell

Tight jeans, penny loafers, but I still drink a fo' dime

Staying on my me shit, but hated on by both sides

I’m just a kid who blowin' up with my father’s name

And every black «You're not black enough»

Is a white «you're all the same»

Mm Food like Rapp Snitch Knishes

'Cause it’s Oreos, Twinkies, coconuts, delicious

How many gold plaques you want inside your dining room?

I said, «I want a full house»

They said, «You got it, dude»

All these haters, see you later

All that I could do, but you don’t even feel me though (Brra)

I know you know I know you got that power

That power

Oh, oh oh

Holla, holla, holla, holla at your boy

Like your dad when he’s pissed off

Got flow, I could make a cripple crip walk

Niggas' breath stank, all they do is shit talk

People want a real man, I made 'em wait this long

Maybe if he bombs, he’ll quit and keep actin'

And save paper like your aunt does with McDonald napkins

How’d it happen?

Honesty did it

See all of my competition at the bodies exhibit

Yeah, I bodied the limits and I deaded them fakers

Motherfuck if you hate it, cremated them haters

So, my studio be a funeral

Yeah, this is our year, oh you didn’t know?

Uh, yeah I’m killin' you, step inside the lion’s den

Man I’m hov if the 'O' was an 'I' instead

On stage wit' my family in front of me

I am what I am: everything I wanna be

All these haters, see you later

All that I could do, but you don’t even feel me though

I know you know I know you got that power

That power

Oh, oh oh

This is on a bus back from camp

I’m thirteen and so are you

Before I left for camp I imagined it would be me and three or four other dudes

I hadn’t met yet, running around all summer, getting into trouble

It turned out it would be me and just one girl.

That’s you

And we’re still at camp as long as we’re on the bus

And not at the pickup point where our parents would be waiting for us

We’re still wearing our orange camp t-shirts.

We still smell like pineneedles

I like you and you like me and I more-than-like you

But I don’t know if you do or don’t more-than-like me

You’ve never said, so I haven’t been saying anything all summer

Content to enjoy the small miracle of a girl choosing to talk to me

And choosing to do so again the next day and so on

A girl who’s smart and funny and who, if I say something dumb for a laugh

Is willing to say something two or three times as dumb to make me laugh

But who also gets weird and wise sometimes in a way I could never be

A girl who reads books that no one’s assigned to her

Whose curly brown hair has a line running through it

From where she put a tie to hold it up while it was still wet

Back in the real world we don’t go to the same school

And unless one of our families moves to a dramatically different neighborhood

We won’t go to the same high school

So, this is kind of it for us.

Unless I say something

And it might especially be it for us if I actually do say something

The sun’s gone down and the bus is quiet.

A lot of kids are asleep

We’re talking in whispers about a tree we saw at a rest stop

That looks like a kid we know

And then I’m like, «Can I tell you something?»

And all of a sudden I’m telling you

And I keep telling you and it all comes out of me and it keeps coming

And your face is there and gone and there and gone

As we pass underneath the orange lamps that line the sides of the highway

And there’s no expression on it

And I think just after a point I’m just talking to lengthen the time

Where we live in a world where you haven’t said «yes» or «no» yet

And regrettably I end up using the word «destiny»

I don’t remember in what context.

Doesn’t really matter

Before long I’m out of stuff to say and you smile and say, «okay»

I don’t know exactly what you mean by it, but it seems vaguely positive

And I would leave in order not to spoil the moment

But there’s nowhere to go because we’re on a bus

So I pretend like I’m asleep and before long, I really am

I wake up, the bus isn’t moving anymore

The domed lights that line the center aisle are all on

I turn and you’re not there

Then again a lot of kids aren’t in their seats anymore

We’re parked at the pick-up point, which is in the parking lot of a Methodist

church

The bus is half empty.

You might be in your dad’s car by now

Your bags and things piled high in the trunk

The girls in the back of the bus are shrieking and laughing and taking their

sweet time

Disembarking as I swing my legs out into the aisle to get up off the bus

Just as one of them reaches my row

It used to be our row, on our way off

It’s Michelle, a girl who got suspended from third grade for a week

After throwing rocks at my head

Adolescence is doing her a ton of favors body-wise

She stops and looks down at me

And her head is blasted from behind by the dome light, so I can’t really see

her face

But I can see her smile.

And she says one word: «destiny»

Then her and the girls clogging the aisles behind her all laugh

And then she turns and leads them off the bus

I didn’t know you were friends with them

I find my dad in the parking lot.

He drives me back to our house and camp is

over

So is summer, even though there’s two weeks until school starts

This isn’t a story about how girls are evil or how love is bad

This is a story about how I learned something and I’m not saying this thing is

true or not

I’m just saying it’s what I learned

I told you something.

It was just for you and you told everybody

So I learned cut out the middle man, make it all for everybody, always

Everybody can’t turn around and tell everybody, everybody already knows,

I told them

But this means there isn’t a place in my life for you or someone like you

Is it sad?

Sure.

But it’s a sadness I chose

I wish I could say this was a story about how I got on the bus a boy

And got off a man more cynical, hardened, and mature and shit

But that’s not true.

The truth is I got on the bus a boy.

And I never got off

the bus

I still haven’t

Усі ці ненависники, побачимося пізніше

Все, що я міг зробити, але ти мене навіть не відчуваєш

Я знаю, ти знаєш, я знаю, що ти маєш цю силу

Ця сила

Ой, ой ой

Отже CG, але нігер залишайтеся справжнім

Я літаю, я хворий, я бігаю

3-очки, кидок з гри

Раніше репери сміялися так, ніби я спіткнувся і впав

Тому що я не тримаю золотого хреста, як я християнин, заставу

Так, вони дивляться на мене ревниво, тому що я роблю шоу більше

Але ваша зовнішність не допомагає, як у старого золотошукача

Некруто, але в ліриці я холодний вбивця

Таким чином, це 400 ударів для цих ніггерів Трюффо

Так, це межа століття

Нігери пропустили це, вони занадто зайняті, вони брешуть про в'язницю

Чоловіче, ти там не був, ніггер, ти злякався

І я все ще живу самотнім, як Синклер

Люблю білих хлопців, які називають мене білим, а потім намагаються ненавидіти

Коли я не був настільки білим, щоб користуватися твоїм басейном, коли мені було вісім

Кам’яна гора, ти добре мене виховала

На мене дивляться конфедерати, але важко, як пекло

Вузькі джинси, пенні-лофери, але я все одно п’ю копійку

Залишатися на моєму лайні, але ненавидіти з обох сторін

Я просто дитина, яка захоплюється ім’ям свого батька

І кожен чорний «Ти недостатньо чорний»

Це білий «ви всі однакові»

Mm Їжа, як Rapp Snitch Knishes

Тому що це Oreos, Twinkies, кокоси, смачно

Скільки золотих табличок ви хочете у своїй їдальні?

Я сказав: «Я хочу аншлаг»

Вони сказали: «Ти зрозумів, чувак»

Усі ці ненависники, побачимося пізніше

Все, що я міг зробити, але ти мене навіть не відчуваєш (Брра)

Я знаю, ти знаєш, я знаю, що ти маєш цю силу

Ця сила

Ой, ой ой

Холла, холла, холла, холла вашому хлопчику

Як твій тато, коли він розлючений

Отримав потік, я міг би змусити каліку ходити

У ніггерів смердить від дихання, вони лише говорять лайно

Люди хочуть справжнього чоловіка, я змусив їх так довго чекати

Можливо, якщо він бомбить, він кине роботу і продовжить діяти

І економте папір, як ваша тітка з серветками McDonald

Як це сталося?

Чесність зробила це

Перегляньте всіх моїх конкурентів на виставці кузовів

Так, я встановив обмеження, і я вбив їх, фальшивих

Ненависник, якщо ти ненавидиш це, кремував їх ненависників

Отже, моя студія буде похороном

Так, це наш рік, о, ви не знали?

Так, я вб'ю тебе, зайди в лігво лева

Man I’m hov, якби «О» було замість «І».

На сцені з моєю родиною переді мною

Я такий, який я є: все, чим хочу бути

Усі ці ненависники, побачимося пізніше

Все, що я міг зробити, але ти мене навіть не відчуваєш

Я знаю, ти знаєш, я знаю, що ти маєш цю силу

Ця сила

Ой, ой ой

Це в автобусі, який повертався з табору

Мені тринадцять, і тобі теж

Перед тим, як піти до табору, я уявив, що це буду я та ще троє чи четверо хлопців

Я ще не зустрічався, ціле літо бігав, потрапляв у халепу

Виявилося, що це я і одна дівчина.

Ось вам

І ми все ще в таборі, поки ми в автобусі

А не в пункті отримання, де на нас чекатимуть батьки

Ми все ще носимо наші помаранчеві табірні футболки.

Ми досі пахнемо хвоєю

Ти мені подобаєшся, я тобі подобаюся, а ти мені більше ніж подобаєшся

Але я не знаю, чи подобаюся я тобі більше, ніж ні

Ти ніколи не казав, тож я нічого не говорив усе літо

Задоволення, щоб насолодитися маленьким дивом, як дівчина вирішила поговорити зі мною

І вирішивши зробити це знову наступного дня тощо

Розумна та кумедна дівчина, яка, якщо я скажу щось дурне для сміху

Готовий сказати щось у два-три рази тупіше, щоб розсмішити мене

Але хто також іноді стає дивним і мудрим у такий спосіб, яким я ніколи не міг би бути

Дівчина, яка читає книги, які їй ніхто не доручав

Чиє кучеряве каштанове волосся проходить через лінію

Звідки вона поклала краватку, щоб підтримати його, поки він ще був мокрим

У реальному світі ми не ходимо в одну школу

І якщо одна з наших сімей не переїде в різко інший район

Ми не підемо в одну старшу школу

Отже, це начебто для нас.

Якщо я щось не скажу

І це може бути особливо для нас, якщо я справді щось скажу

Сонце зайшло, і в автобусі тихо.

Багато дітей спить

Ми пошепки говоримо про дерево, яке побачили на зупинці

Це схоже на знайомого хлопця

А потім я кажу: «Чи можу я тобі щось сказати?»

І раптом я вам кажу

І я продовжую говорити тобі, і це все виходить із мене і це продовжує приходити

І твоє обличчя там і зникло, і там, і зникло

Коли ми проходимо під помаранчевими ліхтарями, що вздовж шосе

І на ньому немає виразу

І я думаю, що лише після точки я просто говорю, щоб подовжити час

Де ми живемо у світі, де ви ще не сказали «так» чи «ні»

І, на жаль, я вживаю слово «доля»

Не пам’ятаю, в якому контексті.

Насправді це не має значення

Незабаром у мене закінчилося що сказати, а ти посміхнувся і сказав: «добре»

Я не знаю точно, що ви маєте на увазі під цею, але це здається невизначено позитивним

І я б пішов, щоб не псувати момент

Але їхати нікуди, тому що ми в автобусі

Тож я вдаю, що сплю, і незабаром я справді сплю

Я прокидаюся, автобус більше не їде

Купольні ліхтарі вздовж центрального проходу горять

Я обертаюся, а вас немає

Знову ж таки, багато дітей більше не на своїх місцях

Ми припаркувались на пункті висадки, який на стоянці методиста

церква

Автобус напівпорожній.

Можливо, ви зараз уже в машині свого тата

Ваші сумки та речі, завалені в багажнику

Дівчата в задній частині автобуса кричать, сміються і беруть своє

солодкий час

Висадка, коли я викидаю ноги в прохід, щоб вийти з автобуса

Так само, як один із них досягає мого ряду

Раніше це був наш ряд, на нашому шляху

Це Мішель, дівчина, яку на тиждень відсторонили від третього класу

Після того, як кидав каміння мені в голову

Підлітковий вік робить їй масу послуг щодо тіла

Вона зупиняється й дивиться на мене

І її голова освітлюється ззаду світлом купола, тому я не бачу

її лице

Але я бачу її посмішку.

А вона каже одне слово: «доля»

Потім вона та дівчата, що забивали проходи позаду неї, сміються

А потім вона повертається і виводить їх з автобуса

Я не знав, що ти з ними дружиш

Я знаходжу свого тата на стоянці.

Він відвозить мене назад до нашого будинку, і це табір

закінчено

Так і влітку, хоча до початку школи залишилося два тижні

Це історія не про те, як дівчата злі чи як кохання погане

Це історія про те, як я чогось навчився, і я не кажу, що це так

правда чи ні

Я просто кажу, що це те, чого я навчився

Я тобі дещо сказав.

Це було лише для вас, і ви сказали всім

Тому я навчився вирізати середню людину, робити все для всіх, завжди

Не всі можуть обернутися і сказати всім, всі вже знають,

Я розповів їм

Але це означає, що в моєму житті немає місця для вас чи такого, як ви

Це сумно?

звичайно

Але це сум, який я вибрав

Я хотів би сказати, що це була історія про те, як я сів в автобус, хлопчик

І зійшов із людини більш цинічної, загартованої, зрілої та лайна

Але це неправда.

Правда в тому, що я сів в автобус хлопчиком.

І я ніколи не зійшов

автобус

Я ще ні