Winter Hymns - Charlie Simpson

Sands dripping down from our feet

Right beneath the pier’s edge where we were first to meet

And I caught you once but you let me down twice

I don’t know how

And there’s a place we would all go to sing

We’d gather round the old town church to hear those bells ring

I’ll never forget those days

When I was worthy of your love

I promise I won’t make a sound

Cos I figure you no longer want me around

And I know that the days will pass and soon we’ll be rid of these things

So let soft words be spoken and join in these winter hymns

Crows flying out with old wings

Bated breath with lungs that barely have the strength to sing

And I fought you once but you let me win twice

I don’t know why

And there’s a chapter that I keep on trying to read

But the pages stick and crumble where your fingers used to be

I’ll never forget your hands

Cos they were always pushing me

I promise I won’t make a sound

Cos I figure you no longer want me around

And I know that the days will pass and soon we’ll be rid of these things

So let brave words be spoken and join in these winter hymns

Just let us grow

Your patience was lost in the sea

Just don’t go

And all this darkness will come

My heart is in stormy weather

And the pain is all I have for now

And I’m homebound

I promise I won’t make a sound

Cos I figure you no longer want me around

And I know that the days will pass and soon we’ll be rid of these things

So let brave words be spoken and join in these winter hymns

З наших ніг стікає пісок

Прямо під краєм пірсу, де ми вперше зустрілися

І я зловив тебе одного разу, але ти мене підвела двічі

Я не знаю як

І є місце, куди ми б усі пішли, щоб співати

Ми збиралися біля староміської церкви, щоб почути, як дзвонять дзвони

Я ніколи не забуду тих днів

Коли я був гідний твоєї любові

Обіцяю, що не видаватиму жодного звуку

Бо я вважаю, що ти більше не хочеш, щоб я  був поруч

І я знаю, що дні пройдуть, і скоро ми позбудемося ціх речей

Тож нехай звучать ніжні слова та приєднуйтесь до цих зимових гімнів

Вилітають ворони зі старими крилами

Затамувавши подих із легенями, у яких ледве вистачає сили співати

І я бився з тобою один раз, але ти дозволив мені перемогти двічі

Я не знаю чому

І є розділ, який я намагаюся прочитати

Але сторінки прилипають і кришаться там, де колись були твої пальці

Я ніколи не забуду твої руки

Тому що вони завжди штовхали мене

Обіцяю, що не видаватиму жодного звуку

Бо я вважаю, що ти більше не хочеш, щоб я  був поруч

І я знаю, що дні пройдуть, і скоро ми позбудемося ціх речей

Тож нехай промовляються сміливі слова та приєднуються до цих зимових гімнів

Просто дозвольте нам рости

Ваше терпіння було втрачено в морі

Просто не йди

І настане вся ця темрява

Моє серце в грозову погоду

І біль — це все, що я маю наразі

І я приїхав додому

Обіцяю, що не видаватиму жодного звуку

Бо я вважаю, що ти більше не хочеш, щоб я  був поруч

І я знаю, що дні пройдуть, і скоро ми позбудемося ціх речей

Тож нехай промовляються сміливі слова та приєднуються до цих зимових гімнів