Eternal Summer - Celtic Frost

Who wore the crown will never be known — might is broken

For all we’ll drown into the sand — what will remain?

Inverted horizons, denied truth and blinded eyes

The titans arise, the monuments fall, we cannot halt

Wishful pleads at last came true, some always knew

The clouds burn — or is it fire?

… the gods wince

Human pride and megalomania, the titans watched it all

The trace led to nowhere, wrath had to come

As ushers at the gates, to ecstasy and excess

AII turn their backs, they won’t give us any rest

(The) fires won’t redeem, illuminated’s the night — the eternal summer

When they came high from the sphere on shrieking wings…

Now they’re trapped to the ground, to heat and dust

And the eye is glowing above…

Хто носив корону, ніколи не буде відомо — сила зламана

За все ми потонемо в піску — що залишиться?

Перевернуті горизонти, заперечена правда і засліплені очі

Титани виникають, пам’ятники падають, ми не можемо зупинитися

Бажані благання нарешті збулися, деякі завжди знали

Хмари горять — чи це вогонь?

...боги здригнулися

Людська гордість і манія величі, титани все це спостерігали

Слід вів нікуди, гнів мав прийти

Як провідники біля воріт, до екстазу та надмірності

Усі повертаються спиною, вони не дадуть нам спокою

(Вогни не викуплять, освітлена ніч — вічне літо

Коли вони підлетіли високо від сфери на скрижачих крилах…

Тепер вони притиснуті до землі, до тепла й пилу

І око світиться вгорі…