Abismo (Hyperballad) - Celtas Cortos

Vivimos en la cima de un agreste monte

La belleza domina de aquí al horizonte

Cada mañana, yo me voy a un precipicio y lanzo lo que encuentro

Hay botellas, trastos, desperdicios

Es por huir de un mal presentimiento

Escapar es una forma de empezar el día…

Antes que despiertes ya he vuelto de ahí

Me puedo sentir feliz por estar a salvo y junto a ti (BIS)

Temprano, al alba, cuando nadie aún se levanta

Yo vuelvo a lo mismo: a tirar cosas al abismo

Escucho el ruido que ellas hacen al estrellarse

E imagino el sonido de mi cuerpo

Chocando seco contra el suelo…

Y mi cabeza al desgajarse se pregunta

¿Tendré los ojos ya cerrados o aún abiertos?

Antes que despiertes…

Ми живемо на вершині дикої гори

Звідси до горизонту панує краса

Щоранку я сходжу зі скелі й кидаю те, що знаходжу

Є пляшки, мотлох, відходи

Це для втечі від поганого самопочуття

Втеча – це спосіб почати день…

Перш ніж ти прокинешся, я повернувся звідти

Я можу відчувати себе щасливим у безпеці та з тобою (BIS)

Рано, на світанку, коли ще ніхто не встав

Я повертаюся до того самого: кидати речі в прірву

Я чую шум, який вони видають, коли розбиваються

І я уявляю звук свого тіла

Сухе розбивається об землю...

А коли моя голова відламується, то дивується

Мої очі будуть закриті чи все ще відкриті?

Перед тим, як ти прокинешся...