Donizetti: Amore e morte - Cecilia Bartoli, James Levine, Гаэтано Доницетти

Odi di un uom che muore,

odi l’estremo suon:

quest’appassito fiore

ti lascio, Elvira, in don.

Quanto prezioso ei sia

tu dei saperlo appien;

nel dì che fosti mia

te lo involai dal sen.

Simbolo allor d’affetto,

or pegno di dolor;

torna a posarti in petto

questo appassito fior.

E avrai nel cor scolpito,

se duro il cor non è,

come ti fu rapito,

come ritorna a te.

Ти ненавидиш вмираючого,

ти ненавидиш екстремальний звук:

ця зів'яла квітка

Залишаю тебе, Ельвіро, в Доні.

Який він дорогоцінний

ви знаєте це повністю;

в той день, коли ти був моїм

Я втік це тобі від сена.

Символ ласки,

або запорука болю;

поверніться на груди

ця зів'яла квітка.

І матимеш у різьбленому тілі,

якщо серце не тверде,

як його викрали,

як воно повертається до вас.