Boxcar Diaries - Cecil Otter

Outside, there’s a boxcar waitin' for us.

It ain’t in a rush

So we can paint with a brush made of patience and such

And keep the faith in our guts

Now these ants in my heart got it dancin' in the dark

With a flash and a spark, she advances with a shark

In a choke hold, no cold, we’re eatin' good tonight

The two leadin' look-a-likes, from every seedy nook in site

Hindsight flight of the offshore fishermen

This feelin' even better than the fair-weather men

That led me to believe, led me to the seas

Where the fish and disease are just wicks lit in the breeze

Leave, the injuries leave like a treaty

From the hand of the bleeding, while we stand there repeating

«We can’t leave this evening;

it’s too young to start retreating

We can’t leave this evening;

it’s too young to start retreating.»

So now we’re leaping from highs to highers

As we’re sleeping beside a fire

And it’s creeping inside the bed

Creeping inside the bed, creeping inside the bed

So with a stomach full of monarchs and eat, sleep on repeat

We leave them two leaves and leave this life

At ease riders on a storm

Too perfect to put into words;

perfect is what it deserves

Curve the hurt and the nerves, so we can work our limbs

Around an urge and grin and bear the verge of overkill

Motor skill heads, heading towards a bed of roses, called a haystack

And on the way back, I see her face crack

She’s having dreams that a runaway cat came back

And I don’t know what to say that’ll change that

And I can’t take that (I can’t)

So when I can taste your misery, vividly

I want to instantly turn it into history

Bitterly sweet hearts and in the restart

Livin' like we heart too heart to heart for…

Надворі на нас чекає автобус.

Це не поспіх

Тож ми можемо малювати пензлем із терпіння тощо

І зберігайте віру в наші нутрощі

Тепер ці мурахи в моєму серці танцюють у темряві

Спалахом і іскрою вона рухається вперед разом із акулою

В задушевому утриманні, без застуди, ми сьогодні добре їмо

Два провідних екземпляра з кожного захмарного куточка сайту

Політ офшорних рибалок заднім числом

Це відчуття навіть краще, ніж у чоловіків у хорошу погоду

Це спонукало мене повірити, привело до морей

Там, де риба й хвороби — це лише гніти, запалені на вітерці

Іди, травми залишаються як угода

З руки кровоточить, поки ми стоїмо і повторюємо

«Ми не можемо піти сьогодні ввечері;

це занадто молоде, щоб почати відступати

Ми не можемо піти сьогодні ввечері;

це занадто молоде, щоб починати відступати».

Тож зараз ми стрибаємо від вершин до вищих

Як ми спимо біля вогнища

І воно заповзає в ліжко

Заповзає в ліжко, заповзає всередину ліжка

Тож з шлунком, повним монархів і їжею, спи на повторюванні

Ми залишаємо їм два листки і залишаємо це життя

Спокійно вершники під час шторму

Занадто ідеальний, щоб передати словами;

ідеальний — це те, на що воно заслуговує

Зігніть біль і нерви, щоб ми можемо опрацювати свої кінцівки

Навколо спонукання, посмішка і терпіння на межі надміру

Рухові навики головки, що прямують до клумби з трояндами, яка називається копом сіна

А на зворотному шляху я бачу, як її обличчя тріскається

Їй сниться, що повернувся кіт-втікач

І я не знаю, що казати, це змінить це

І я не можу цього прийняти (я не можу)

Тож коли я відчую твої страждання, яскраво

Я хочу миттєво перетворити це в історію

Гірко солодкі серця та перезавантажте

Живемо так, ніби ми серце надто серце, щоб серце…