The Garden - Cathedral

New light has formed, from the darkness torn

Of dust and sand, mankind is born

Our garden evergreen, it’s flowers, so serene

We sing along with birds naked, free

Our curiosity led us to a tree

We ate from it the fruits of poisoned destiny

Horns of goat, tongue of serpent

Head of dog, body of man

He has chosen to pervert God’s land

In his heaven

The Garden Of Unearthly Delights

Flowers of blood grow in love’s garden

Upon the black grass of betrothal

We have chosen to pervert God’s land

This our heaven

The Garden Of Unearthly Delights

Stillborn beauty greets the air

Cadaverous Butterfly draws near

Skullish face, scarlet wings

Eerie grace of death she brings

Haggard marble crosses bare

Entrance to her pesty lair

Skullish face, Vampire wings

Demon’s ace fluttering

Poisoned perfume leads you there

Carnivorous insect has you snared

Fallen prey, mesmerised

Skullish face eats your eyes

In steaming woodlands you awake

Eyes dripping blood

Rats digging a grave at your feet as

Storm clouds gather above

In earths garden, nature sings mans requiem

Damp, numb, lost on the cold ground

Whilst spiders explore your flesh

Raise your head from mossy stone and

Slimy dew on which you rest

In death’s sanction — all life’s beauty is its end

Witching moon burning — frozen sun ashamed to rise

Earth’s vampires thirsting — for a final taste of life

Flight of the reaper, coming back to greet man’s end

Cosmic Judge awakens, from his council we’re expelled

White dove on fire — flies into Azrael’s sky

Black-winged messiah — accepts man’s sacrifice

Flight of the reaper — he arrives at his promised land

Our funeral curator — cups the earth with skeletal hands

Dawn creeps on, as night withdraws

Orchid sun — rises paused

Buldophyllum, Barbigerum

Purpureoachis, Dyanum

Dendrochilum, Cobbianum

Orchis — Mascula

You pass the valley of death

Rejoin the ghoulish droll procession

You thought you had left

Orikifirus sends down hearses

From the kingdom of dead our sun

Whores to oblivion now are taken

To your promised land

Burning in the flames of pious self-shame

A pure, divine existence can’t be reborn again

For your virtue there is no reward

Grand illusions of a heaven flawed

Break the skeletal chain — to be reborn again

No lies, no shame, an existence profane

Celebrating our freedom

In this prison of God’s kingdom

Fireless sun, Morgue like planet

Deceased minds now control it

We have chosen to accept God’s land

This is our heaven

The Garden Of Unearthly Delights

Soldiers now walk through the streets so cold

Concrete walls, dark buildings fall

Our garden has turned grey, its beauty gone away

Earth became a grave for mature’s way

Seeds of decay have grown into today

Endtyme has come, all light fades away

Утворилося нове світло, вирване з темряви

З пилу та піску народжується людство

Наш сад вічнозелений, це квіти, такий спокійний

Ми співаємо разом із птахами голими, вільними

Наша цікавість привела нас до дерева

Ми їли з нього плоди отруєної долі

Козячі роги, язик змії

Голова собаки, тіло людини

Він вибрав збочення Божу землю

На своєму небі

Сад неземних насолод

Квіти крові ростуть у саду кохання

На чорній траві заручини

Ми вибрали збочення Божу землю

Це наш рай

Сад неземних насолод

Повітря вітає мертвонароджена краса

Трупний метелик наближається

Черепне обличчя, червоні крила

Жахливу благодать смерті вона приносить

Оголені мармурові хрести

Вхід до її лігва

Черепне обличчя, крила вампіра

Демонський туз пурхає

Туди вас веде отруєний парфум

Хижа комаха потрапила в пастку

Впала здобич, загіпнотизована

Черепне обличчя їсть очі

У парних лісах ти прокидаєшся

З очей капає кров

Щури копають могилу біля ваших ніг

Вгорі збираються грозові хмари

У земному саду природа співає чоловічу реквієм

Вологий, заціпенілий, загублений на холодній землі

Поки павуки досліджують вашу плоть

Підніміть голову з замшілого каменю і

Слизька роса, на якій ви відпочиваєте

У смерті — вся краса життя — це його кінець

Горить чаклунський місяць — замерзле сонце, яке соромиться сходити

Вампіри Землі жадають — остаточного смаку життя

Політ женця, що повертається, щоб привітати кінець людини

Космічний Суддя прокидається, з його ради нас виганяють

Білий голуб у вогні — летить в небо Азраїла

Чорнокрилий месія — приймає людську жертву

Втеча женця — він прибуває до свої обітованої землі

Наш похоронний куратор — скелетними руками обхоплює землю

Настає світанок, а ніч відступає

Сонце орхідеї — сходить на паузу

Бульдофіллум, Барбігерум

Purpureoachis, Dyanum

Dendrochilum, Cobbianum

Orchis — Mascula

Ви проходите долину смерті

Знову приєднуйтесь до огидної кумедної процесії

Ти думав, що пішов

Орікіфір посилає катафалки

З царства мертвих наше сонце

Відтепер повії в забуття

У вашу землю обітовану

Горить у полум’ї благочестивого сорому

Чисте божественне існування не може відродитися знову

За вашу чесноту не нагороди

Величезні ілюзії небесних помилок

Розірвіть скелетний ланцюг — щоб відродитися знову

Без брехні, без сорому, профанне існування

Святкуємо нашу свободу

У цій в’язниці Божого царства

Безвогоне сонце, морг, як планета

Тепер цим керують померлі розуми

Ми вибрали прийняти Божу землю

Це наш рай

Сад неземних насолод

Солдати тепер ходять вулицями такі холодні

Бетонні стіни, темні будівлі падають

Наш сад посивів, його краса зникла

Земля стала могилою для дорослих

Насіння розпаду проросло до сьогодні

Кінцевий час настав, усе світло згасає