Where No Light Hath Shone... (But For That Of The Moon) - Catacombs

Gazing down into the boundless abyss

from the edge of the world

staring into the stygian blackness

that exists between the stars

the bastalt gates of the underdark open

monstrous forms of untold horror

lumber forth from the lightless depths

the ancient unholy gods of whom men dare not dream

emerging from chasms choked with the bones of untold dead and countless

unhallowed centuries

the unholy abominations arise

to devour all light

at the egde of the abyss I stand

staring into the black carrion pit

as the world dies

a black moon rises

heralding the end

Вдивляючись у безодню безмежну

з краю світу

вдивляючись у стигійську чорноту

що існує між зірками

баштальтові ворота підзем’я відкриваються

жахливі форми невимовного жаху

пиломатеріали з безсвітлих глибин

стародавніх нечестивих богів, про яких люди не сміють мріяти

вириваються з прірв, задушених кістками невимовних і незліченних мертвих

неосвячені століття

виникають нечесні гидоти

щоб поглинути все світло

на краю прірви я стою

вдивляючись у чорну падальну яму

як світ вмирає

сходить чорний місяць

віщуючи кінець